Лікарняна виробнича аптека — її місце та практична роль у системі охорони здоров’я

0 85
В одній із попередніх подач авторського циклу науково-практичних публікацій «Аптечне виготовлення ліків» (початок див. «Щотижневик АПТЕКА» № 14 (1135) від 10 квітня, № 15 (1136) від 17 квітня, № 18 (1139) від 7 травня 2018 р.) ми запропонували поважній читацькій аудиторії можливість фахового діалогу, що дозволив би докладніше розглянути і краще зрозуміти аптечне виробництво ліків з практичної точки зору. І хто б ви думали відгукнувся? Та вже точно, що не будь-хто: ні багато ні мало — госпітальна аптека клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами (далі — КЛ «Феофанія» ДУС). Тож під завісу нашого тематичного квадриптиха пропонуємо до уваги шановних читачів спеціальний нарис про змістовну фахову мандрівку до країни Феофанія, у якій нас привітно супроводжували гостинні господарі — Ігор Семенів, головний лікар КЛ «Феофанія» ДУС, та Оксана Красуля, завідувач лікарняної аптеки, провізор першої категорії, кандидат фармацевтичних наук, випускниця Національного фармацевтичного університету (НФаУ) 2004 р.

ВАГОМЕ СЛОВО ГОЛОВНОГО ЛІКАРЯ

— З метою забезпечення надання високоякісної високоспеціалізованої медичної допомоги пацієнтам на базі 10 корпусів КЛ «Феофанія» ДУС функціонує 36 клініко-діагностичних підрозділів, — з них 20 центрів і 16 відділень, 28 лікувальних (сукупною потужністю 550 ліжок) та 8 діагностичних підрозділів. Роботу нашого лікувального закладу забезпечують близько 1560 співробітників, зокрема 211 лікарів, з них 65% з вищою кваліфікаційною категорією; 561 середній медичний працівник, з них 62% з вищою кваліфікаційною категорією. Cтаціонарна медична допомога пацієнтам надається в повному обсязі відповідно до уніфікованих стандартів та сучасних медичних технологій діагностично-лікувального процесу. За рік проліковуються понад 10 тис. пацієнтів. Оперативна активність у відділеннях хірургічного профілю становить 67%. КЛ «Феофанія» ДУС має можливість надавати послуги на госпрозрахунковій основі.

Звісно, неможливо говорити, що одні підрозділи лікарні кращі або важливіші за інші: всі вони однаково важливі та незамінні. Однак з упевненістю стверджуватиму, що без власної аптеки лікарні працювати було б дуже важко, а показники результативності лікувального процесу значно б погіршилися. По-перше, наша лікарняна аптека виконує функцію із забезпечення тендерних торгів, визначення номенклатури та кількісних обсягів медикаментів (цим словом я узагальнюю як лікарські препарати, так і медичні вироби, витратні матеріали тощо), необхідних для лікування наших пацієнтів. Уся інформація щодо потреби для забезпечення лікування невідкладних станів (вочевидь, першочерговим пріоритетом для нас є забезпечення невідкладної допомоги), роботи операційних, планової медичної допомоги, діагностичного процесу — всі ці дані збираються і концентруються в аптеці, де їх досконало опрацьовують та ретельно аналізують, на основі чого завіду­вач виходить з пропозиціями до адміністрації закладу щодо раціонального використання коштів. Тобто наша аптека — це той мозковий центр медикаментозного лікування, без якого обійтися сьогодні неможливо.

Я дуже задоволений, що нам вдалося зберегти виробництво ліків. Уже не кажу про те, наскільки це економічно вигідно. Але найважливіше: тут готують лікарські форми, які не можна сьогодні придбати. Крім того, серед препаратів готових лікарських форм бувають і контрафакт, і неякісна продукція — чого гріха таїти. Натомість ми, зі свого боку, можемо гарантувати якість препарату, виготовленого у власній аптеці. А коли препарат якісний — він нормально діє, ефективно допомагає пацієнтові. Отже, тут — тільки позитив. І ми збираємося його підтримувати й розвивати в подальшому.

Водночас куди ж подітися й від економіки — ми лімітовані в коштах, прагнемо знайти нові шляхи, що дадуть змогу заробляти. Наприклад, нині колосальні суми витрачаються на стерильні розчини, адже власна аптека поки що може забезпечити лише чверть їх загальної потреби. Позаяк ми не маємо права на реалізацію виробленої фармацевтичної продукції — відповідно, відшукуємо можливості співпраці з різними установами, щоб (у межах тих процедур, які дозволені нам в аптеці) економічно підтримати лікарню, а зароблені кошти спрямовувати на покращання умов діяльності, у тому числі аптеки: для придбання нового обладнання (оновлення технопарку), модернізації комп’ютерної системи, осучаснення та подальшого нарощування обсягів внутрішньоаптечного виробництва.

— У нашому колективі не буває випадкових людей. Ті, хто не живуть роботою, серцем і душею, довго тут не затримуються. Вони йдуть у комерційні заклади тощо. Лікарняна аптека — особ­ливий заклад: тут треба розуміти специфіку і глибоко вболівати за свою справу. Деякі з наших фармацевтів мають професійний стаж 40 років. Провізорський склад дещо молодший (лише одна провізор працює понад 30 років).

Аптека КЛ «Феофанія» ДУС здійснює забезпечення лікарськими засобами та медичними виробами пацієнтів, що проходять лікування та медичне обстеження в нашому закладі. У структурі аптеки працюють два основні відділи: готових лікарських форм та рецептурно-виробничий відділ. Робота відділів побудована згідно з вимогами Постанови КМУ від 30 листопада 2016 р. № 929 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)».

Так, відділ готових лікарських форм аптеки здійснює:

  • проведення закупівель лікарських засобів та медичних виробів згідно із Законом України «Про здійснення державних закупівель» та Постанови КМУ від 16.03.2017 р. № 180 щодо змін до Національного переліку основних лікарських засобів (на виконання зазначеної урядової постанови МОЗ України розроблено і затверджено наказ від 11.07.2017 р. № 782 «Порядок визначення обсягів потреби в закупівлі лікарських засобів закладами і установами охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів»: цей Порядок встановлює механізм визначення потреби в лікарських засобах та передбачає використання двох методів — метод захворюваності та метод споживання; власне потреба в лікарських засобах може бути розрахована за допомогою одного або комбінації двох методів);
  • ведення обліку лікарських засобів та медичних виробів згідно з Постановою КМУ України від 02.10.2013 р. № 753 «Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів» та наказу МОЗ від 09.09.2014 р. № 635 «Про затвердження методичних рекомендацій ведення обліку лікарських засобів та медичних виробів у закладах охорони здоров’я»;
  • поповнення інформаційної бази з питань забезпечення якості лікарських засобів.

Водночас рецептурно-виробничий відділ аптеки здійснює:

  • відпуск наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та спирту етилового в лікувальні та діагностичні відділення лікарні згідно з Порядком придбання, перевезення, зберігання, відпуску, використання та знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у закладах охорони здоров’я, затвердженим Постановою КМУ від 13.05.2013 р. № 333;
  • відпуск спирту етилового в лікувальні та діагностичні відділення лікарні згідно з наказом КЛ «Феофанія» від 24.01.2013 р. № 11 «Про нормативи використання, облік та списання спирту етилового в структурних підрозділах Клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами»;
  • виготовлення достатньо насиченої та регулярно поповнюваної номенклатури стерильних та нестерильних лікарських засобів згідно з наказом МОЗ України від 17.10.2012 р. № 812 «Про затвердження Правил виробництва (виготовлення) та контролю якості лікарських засобів в аптеках».

Ми працюємо для пацієнта. Загалом робота налагоджена таким чином, щоб тримати постійний зв’язок з відділеннями та лікарями, завдяки чому якомога пришвидшити медикаментозне забезпечення, налагодити максимальну фізичну доступність ліків для хворих (які прибувають до нас для діагностики та лікування не лише з усіх регіонів України, але й із-за кордону). Це інтегрована система, у рамках якої кожен пацієнт отримує власну електронну історію хвороби; кожен крок (аналіз, консультація, втручання тощо) фіксується і зберігається на майбутнє в базі даних. Для цього потужним відділом комп’ютерних технологій КЛ «Феофанія» ДУС розроблена і впроваджена загальнолікарняна внутрішня комп’ютерна мережа, яка замикає в єдине коло весь лікувально-діагностичний процес (клінічні відділення, лабораторно-діагностичні підрозділи, аптеку). З її допомогою ми всі спілкуємося дистанційно в режимі реального часу й отримуємо можливість реагувати на потреби пацієнта якнайоперативніше. Від центрів та відділень замовлення надходять в електронному вигляді; опрацьовуються фармацевтом; формується накладна на видачу; фармацевт з експедитором формують медикаменти на видачу; експедитор доставляє їх до відділення-замовника; накладна на видачу так само надходить туди в електронному вигляді й дублюється в паперовому (бо це матеріальні цінності, і замовник має поставити свій підпис як отримувач).

— Які лікарські форми у вас готують?

— Рецептурний відділ готує стерильні розчини та досить широкий спектр інших лікарських форм (фотокопії номенклатури наведено нижче — прим. авт.). Таких аптек нині небагато. На моє глибоке переконання, у лікарняній аптеці рецептурний відділ є життєво необхідним: його треба берегти, як зіницю ока, і працювати на його розвиток.

— Я бачу на стіні над Вашим столом патент на корисну модель «Розчин фенолу 5% для ін’єкцій для лікування хронічного больового синдрому»… Тобто у вас і наукою займаються?

— Авжеж. Ця, здавалося б, невелика робота також відіграла свою позитивну роль, коли постало питання — бути чи не бути в нашій аптеці рецептурному відділу: як бачите, він має певні здобутки. Корисна модель належить до хіміко-фармацевтичної промисловості та медичної практики і стосується створення препаратів для лікування хронічного больового синдрому шляхом проведення субарахноїдальної, перидуральної та сакральної блокади. При застосуванні методу хімічного нейролізису знеболювальний ефект може досягати від 7–38 діб до 3–4 міс. Нині проблема знеболення в онкологічних хворих залишається надзвичайно актуальною. Хворі з різними формами раку потерпають від больового синдрому різної інтенсивності. Хронічний біль відчувають близько 90% хворих у стадії генералізації онкологічного процесу. Тому постає завдання створення нових, більш потужних анальгетиків пролонгованої дії.

В основі корисної моделі — завдання створення розчину фенолу для ін’єкцій для лікування хронічного больового синдрому шляхом додаткового введення стабілізатора, щоб забезпечити надання допомоги онкологічним хворим із хронічним больовим синдромом та стабільність розчину. Поставлене завдання вирішується згідно з корисною моделлю: до діючої речовини фенолу додатково вводять гліцерин 85% при наступному співвідношенні компонентів (мас.%): фенол — 3,75–5,25; гліцерин 85% — 94,5–100,25.

У медичній практиці діючу речовину фенол використовують як локальний анестетик. Виготовлення заявленого розчину фенолу 5% на гліцерині для ін’єкцій проводять за технологічним процесом, що складається з 9 стадій: 1) підготовка виробництва; 2) підготовка таропакувальних та допоміжних матеріалів; 3) підготовка сировини; 4) отримання розчину; 5) фільтрування розчину; 6) фасування розчину; 7) стерилізація розчину; 8) контроль готової продукції; 9) оформлення.

Виготовлення препарату розчину фенолу 5% на гліцерині для ін’єкцій повинно проводитися лише в умовах аптеки (за наявності асептичного блоку в рецептурно-виробничому відділі аптеки); у перспективі також можливе масштабування до умов промислової фармації. Практичне застосування даного препарату для лікування хронічного больового синдрому шляхом проведення субарахноїдальної, перидуральної чи сакральної блокади повинно проводитися лише в умовах стаціонару, де має бути обладнаний маніпуляційний кабінет для проведення блокад, у якому працює анестезіолог, що володіє спеціальними методиками введення препарату. Нині до цієї корисної моделі вже розроблено технологічну інструкцію: приємно, що дана робота відбувалася спільно з кафедрою аптечної технології ліків НФаУ, за що хочеться висловити найщиріші слова подяки професору, лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки Тетяні Григорівні Ярних та доценту Оксані Степанівні Данькевич.

Також на даний час колектив нашої аптеки знаходиться в тісній співпраці з державною установою «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України» щодо розробки доступного та ефективного лікарського засобу, який зможе використовуватися в тих випадках, коли антибактеріальна терапія не дає бажаних результатів при ендогенній та екзогенній інтоксикації організму шляхом видалення токсинів, бактерій та вірусів з крові та тканин при печінково-нирковій недостатності, сепсисі, перитоніті, гіперглікемічній комі, термічних ураженнях, отруєннях, різних порушеннях обміну речовин, у тому числі при тяжких формах цукрового діабету. Крім того, паралельно йде спільна робота з мережею офтальмологічних клінік «Новий зір» стосовно впровадження лікарського засобу для інтравітреальних ін’єкцій для лікування макулодистрофії: застосування препарату, що в десятки разів дешевший (але при цьому не менш ефективний), ніж існуючі на фармацевтичному ринку України. Це дасть можливість значній кількості українців врятувати зір і уповільнити настання сліпоти.

— Розкажіть, будь ласка, докладніше про діяльність аптеки КЛ «Феофанія» ДУС з акцентом на контроль та забезпечення якості ліків.

— Згідно із тлумаченням Закону України «Про лікарські засоби»: «Якість лікарського засобу — це сукупність властивостей, які надають лікарському засобу здатність задовольнити споживачів відповідно до свого призначення і відповідають вимогам, встановленим законодавством».

Обидва відділи нашої аптеки керуються у своїй роботі наказом МОЗ України від 29.09.2014 р. № 677 «Про затвердження Порядку контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі», згідно з яким вхідний контроль якості лікарських засобів в аптеках здійснює Уповноважена особа, призначена наказом керівника суб’єкта господарювання, відповідальна за якість препаратів, які надходять в аптеку. Без дозволу Уповноваженої особи жодна серія/партія вихідної сировини/матеріалу не може бути дозволена для використання в аптечному виробництві; жодна серія/партія готової продукції не може бути дозволена до відпуску. До основ­них обов’язків Уповноваженої особи входять:

  • проведення вхідного контролю при одержанні лікарських засобів та медичних виробів;
  • перевірка відповідності одержаного товару супровідним документам;
  • ведення реєстру лікарських засобів та медичних виробів, які надійшли в аптеку від суб’єкта господарювання;
  • перевірка наявності в аптечному складі не­якісних та фальсифікованих серій лікарських засобів та медичних виробів згідно з інформацією Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками;
  • контроль за наявністю усієї відповідної (зокрема ліцензійної) документації у суб’єктів, у яких закуповується фармацевтична продукція.

Також керівником КЛ «Феофанія» ДУС та Уповноваженою особою по лікарні розроблено низку внутрішніх настановчих документів щодо контролю та забезпечення якості:

  • «Внутрішній порядок обігу лікарських засобів з визначенням заходів при виявленні фальсифікованих та неякісних препаратів»;
  • «План термінових дій при виявленні фальсифікованих, незареєстрованих та неякісних лікарських засобів у відділі готових лікарських засобів аптеки»;
  • «План термінових дій при виявленні фальсифікованих, незареєстрованих та неякісних лікарських засобів, субстанцій, лікарської рослинної сировини, допоміжних речовин та лікарських засобів, виготовлених в рецептурно-виробничому відділі аптеки» (фотокопії згаданих нормативів наведено нижче; фотознімками технологічного обладнання та виробничих інтер’єрів аптеки КЛ «Феофанія» ДУС, — як здогадається уважний читач, — було проілюстровано другу подачу нашого цик­лу публікацій «Аптечне виготовлення ліків» ще навесні (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 15 (1136) від 17 квітня 2018 р.)). — прим. авт.).

У нашому лікувальному закладі Уповноваженою особою з якості лікарських засобів є завіду­вач аптеки. За своїм посадовим функціоналом він відповідає за отримання, зберігання лікарських засобів та їх застосування у відділеннях лікарні. Остання позиція (щодо застосування) координується зі старшими медичними сестрами та керівниками відділень, але персональну відповідальність несе саме завідувач аптеки як фахівець, уповноважений контролювати, чи правильно проводяться в лікарні всі відповідні процедури, — чи належно зберігаються ліки, чи дотримуються термінів їх придатності тощо.

А щодо діяльності самої аптеки (відповідно двох її відділів: готових та рецептурних лікарських форм, кожен з яких має свою специфіку роботи і завдання) — маємо дві Уповноважені особи, з якими Ви ближче познайомитеся в ході екскурсії по нашій аптеці: це провізор першої категорії Вік­торія Миколаївна Онишко та наш провізор-аналітик Дмитро Васильович Юречко. До речі, вони з експедитором з вантажних робіт та закріпленим за аптекою водієм — єдині чоловіки в нашому здебільшого жіночому колективі. Ось так: працюють у нас чоловіки! Хоча скажу відверто: на жаль, чоловіків бракує (невисокі ставки).

Повертаючись до Уповноважених осіб: крім нормативних документів, що існують в Україні, у нас діє внутрішній наказ по лікарні (нещодавно оновлений — від 28.02.2018 р. № 17) за підписом головного лікаря, де чітко регламентовано їх обов’язки з урахуванням специфіки саме нашого закладу. У цьому наказі, спрямованому на посилення контролю за якістю лікарських засобів, медичних виробів та витратних медичних матеріалів, що надходять до аптеки КЛ «Феофанія» ДУС, враховано вимоги Технічного регламенту щодо медичних виробів відповідно до Постанови КМУ від 02.10.2013 р. № 753 та Порядку контро­лю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі згідно з наказом МОЗ Украї­ни від 29.09.2014 р. № 677. Відповідно до цього внутрішньолікарняного наказу в рамках вхідного контролю Уповноважені особи зобов’язані перевіряти всі лікарські засоби, що надходять до аптеки (а також їх супровідні документи: накладні; реєстри, що надійшли до суб’єкта господарювання; сертифікати якості виробника; інструкцію для застосування лікарського засобу; дані про реєстраційний статус лікарського засобу) та медичні вироби, що надходять до аптеки (а також їх супровідні документи: технічні регламенти; наявність на продукції знака відповідності Технічному регламенту; копії декларації про відповідність; інструкцію для використання). Також до кола наших обов’язків входять ведення обліку лікарських засобів та медичних виробів, що надійшли до аптеки, та оформлення висновків щодо результату вхідного контролю якості серій лікарських засобів та медичних виробів з відміткою про передачу їх для застосування (відповідно до вимог згаданого вище Порядку контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі).

— Чи використовується у вас такий інструмент, як локальні формуляри?

— Локальні формуляри діють у кожному відділенні, щорічно переглядаються й адаптуються до вимог сьогодення, затверджуються керівником закладу. Робиться це не «для галочки»: лікарі серйозно над цим працюють, — адже в наш час все швидко розвивається, змінюються клінічні підходи, з’являються нові методики лікування. Наприкінці року (зазвичай у жовтні–листопаді) на основі оновлених формулярів відділення формують свої потреби щодо медикаментозного забезпечення на наступний рік, подають до адміністрації закладу відповідні доповідні записки, які вже з резолюціями головного лікаря спрямовуються до нашої аптеки. Ми їх опрацьовуємо, узагальнюємо, перевіряємо: чи зареєстровано препарат на території України; чи дозволений він для застосування в закладах, що закуповують ліки за бюджетні кошти; чи включений до Націо­нального переліку основних лікарських засобів; чи зареєстровано його ціну на сайті МОЗ України (що також є умовою для придбання препаратів за бюджетні кошти). Цією роботою, включно з участю в проведенні тендерів, займається завіду­вач аптеки — адже він входить до складу тендерного комітету лікарні й несе персональну відповідальність за торги, що проходять через аптеку. Це одна з основних складових роботи завідувача, окрім організації роботи аптеки, відповідальності за зберігання та обіг лікарських засобів на рівні лікарні тощо. Також триває робота над лікарняним Переліком основних лікарських засобів: ми маємо його ретельно підготувати і затвердити для актуальних потреб саме нашого закладу — і робимо це в тісній співпраці з профільними заступниками головного лікаря. До речі, — за відсутності у нас (поки що) посад клінічних фармакологів, — цей функціонал лежить на плечах здебільшого саме профільних заступників головного лікаря, закріплених за хірургічним, терапевтичним та іншими корпусами.

Підкреслю: ще за часів, коли в Украї­ні не говорили ні про локальні формуляри, ні про клінічні протоколи, — ці документи з’явилися в нашій лікарні за ініціативою тодішнього головного лікаря Зиновія Митника. Ще в ті часи (до того, як став заступником міністра, потім міністром) він спонукав до цього наших лікарів, — а нині ці клінічні нормативні документи є звичним предметним дороговказом для раціональної фармакотерапії наших пацієнтів. Тобто зараз ця парадигма є невід’ємною складовою нашої професійної діяльності, а з витоків втілювалася в якості пілотного проекту саме на базі КЛ «Феофанія» ДУС — і, звісно, нашої аптеки.

— Що Вам здається найважливішим в аптечному виробництві?

— Для належного виготовлення лікарських засобів в умовах аптеки насамперед необхідно забезпечити кваліфікацію персоналу, яка буде відповідати покладеним на нього функціям. Персонал є ключовим і фактором, і рушієм в успішному виконанні основних вимог нормативної документації, натомість… він же — основна причина невідповідності цим вимогам (сумнозвісний людський фактор притаманний будь-якій галузі, від фармації до авіації, — з усіма відомими наслідками…). Безперечно, важливу роль відіграють виробничі приміщення та їх оснащення відповідно до їх призначення. Усі технологічні процеси мають бути чітко визначені та описані у відповідних інструкціях. Виконання технологічних процесів необхідно проводити згідно з чинними вимогами, нормативами та інструкціями, затвердженими МОЗ України. Критично важливо вести виробничу документацію, яка дозволяє відслідкувати всі стадії технологічного процесу виготовлення лікарських засобів. Власне, чом жвавенько не «пробігтися» за конкретними ключовими складовими:

  • гігієна персоналу (організація первинних і регулярних медичних оглядів; періодичне навчання і постійний контроль підтримання правил гігієни; контроль за станом здоров’я працівників; наявність спеціального робочого одягу (у «чистих» зонах — особ­лива увага!); заборона куріння, прийому їжі в межах виробництва);
  • приміщення та обладнання (мінімізація ризиків — запобігання перехресній контамінації; можливість ефективного очищення та обслуговування, мінімізація накопичення залишків та пилу);
  • виготовлення/пакування (логічні потоки людей і матеріалів; розміщення обладнання; внутрішні поверхні; чітко зазначені коридори);
  • складські зони (окремі для небезпечних матеріалів; контроль температури й вологості; зона відбору проб; зберігання друкованих матеріалів; відкликана продукція і та, що визначена на повернення);
  • зони контролю якості (наближені до виробничих, але відокремлені для різної діяльності; запобігання перехресній контамінації; контроль температури та вологості);
  • допоміжні зони (кімнати відпочинку; кімнати для переодягання; сервісні зони);
  • системи забезпечення (вода — очищена, для ін’єкцій; подача повітря; витяжні системи);
  • контрольно-вимірювальні приладдя (відповідно до процедури; каліброване; встановлене в зручному місці; наявні протоколи перевірок) тощо.

— В якості ключового Ви визначили кадровий фактор…

— Звання провізора, як правило, дає право на самостійну фармацевтичну роботу й на управління аптекою. Провізор володіє системними та змістовними знаннями з хімії, аптечної технології ліків, організації та економіки фармації, фармакології та фармакотерапії, фармакоекономіки, менеджменту і маркетингу тощо. Провізор аптеки забезпечує заклад лікарськими засобами та іншими товарами медичного призначення; виготовляє та контролює якість лікарських засобів та вихідних матеріалів; веде облік господарських операцій та звітність; проводить інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей. Задача керівництва аптеки — забезпечити якість виробництва/зберігання лікарських засобів; контроль якості та дотримання всіх вимог нормативної документації; діяльність Уповноважених осіб.

Сьогодні, здобуваючи диплом провізора, потрібно набути певних практичних навичок. Теорія — це фундамент для практики, але те, що людина робить власноруч, залишається в пам’яті дов­ше. З практики формується досвід. Саме з цією метою наш структурний підрозділ КЛ «Феофанія» ДУС проводить телемости в режимі online, щоб продемонструвати виготовлення лікарських засобів в умовах аптеки. Зокрема, нещодавно проведено телеміст на тему «Виготовлення стерильних лікарських засобів в умовах аптеки». За останній рік це були демонстрації виготовлення, контролю якості та фасування й відпуску порошків, настоїв та відварів, супозиторіїв. Після демонстрації студенти мають можливість задати питання провізорам і фармацевтам та отримати на них відповіді. Така співпраця дає можливість стати рецептурному виготовленню ліків ближчим та зрозумілішим для студентів.

Останнім часом спостерігається тенденція до працевлаштування молодих спеціалістів у комерційні фармацевтичні мережі. Відділи державних аптек випускники/молоді спеціалісти вважають неперспективними для роботи. Але самовдосконаленню немає меж. Любов до своєї роботи надає можливість створювати нові проекти. Позитивними моментами в роботі спеціаліста, який обрав не комерційний вид діяльності, а виробничу аптеку, є:

  • нормований 8-годинний робочий день;
  • своєчасна виплата заробітної плати;
  • гарантована 31-денна відпустка;
  • оплачуваний листок непрацездатності;
  • у державних установах передбачено проход­ження курсів стажування та підвищення кваліфікації за рахунок закладу, у якому працює спеціаліст.

Під час проходження практики або при оформленні на роботу за молодим спеціалістом закріплюється провізор, який буде відповідати за стажування (навчати та передавати досвід роботи). Стажування триває 3 міс.

Багаторічний досвід свідчить, що для провізора-практика необхідні наступні риси характеру:

  • здатність постійно навчатися;
  • потрапивши в надзвичайну ситуацію, приймати розумні рішення;
  • систематично підвищувати свій кваліфікаційний рівень;
  • координування дій (уміння працювати в команді);
  • розподіл за спеціалізацією (кожен виконує свою ділянку роботи);
  • зусилля окремого фахівця підпорядковуються загальному завданню.

Інакше кажучи, від молодих спеціалістів, які оберуть місце роботи в аптеці багатопрофільного лікарняного закладу, роботодавець насамперед очікує:

1) знання діючої нормативної документації;
2) володіння навиками виготовлення рецептурних лікарських форм;
3) розуміння комплексу заходів, на яких базується якість лікарського засобу від моменту виготовлення до кінцевого застосування пацієнтом;
4) наявності базових знань з менеджменту, організації й економіки фармації;
5) вільного орієнтування в питаннях фармакології та фармакотерапії;
6) комп’ютерної грамотності фармацевтичного працівника;
7) здатності працювати в команді;
8) бажання навчатися.

— Характерно і приємно, що озвучене Вами бачення парадигми фармацевтичної діяльності рясно збігається і наочно-практично відображає сучасну концепцію ВООЗ під кодовою назвою «фармацевт семи зірок» (провізор як лідер, менеджер, дослідник, довічний учень тощо)…

— Звісно ж, ми прагнемо рухатися в ногу з часом і вдосконалюватися не на словах, а на справах.

— Зичимо в цьому наснаги!

Євроінтеграційний епікриз /епілог квадриптиха/

Нещодавно зі сторінок нашого видання нагадувалися постулати Європейської асоціації лікарняних (шпитальних) фармацевтів (European Association of Hospital Pharmacists — EAHP), згідно з якими лікарняна аптека — це спеціалізована ланка фармацевтичного забезпечення, що є важливою складовою медичної допомоги й являє собою заклад охорони здоров’я, що охоплює практичну і професійну діяльність з вибору, приготування, зберігання, відпуску лікарських засобів та медичних виробів за призначенням лікаря, надаючи рекомендації спеціалістам охорони здоров’я та пацієнтам щодо безпечного, ефективного та економічно вигідного використання технологій охорони здоров’я. EAHP та її члени — асоціації країн ЄС співпрацюють з національними системами охорони здоров’я, аби забезпечити повне впровадження в європейських країнах Європейської стратегії щодо лікарняних аптек (The European Statements of Hospital Pharmacy), яка передбачає, зокрема, наступне:

1) системи охорони здоров’я мають обмежені фінансові ресурси, а лікарняні аптеки забезпечують ефективне використання коштів на лікарські засоби та інші медичні продукти, використовуючи фармакоекономічний аналіз, тому мають бути залучені до закупівлі лікарських засобів;

2) слід забезпечити прозорий процес закупівель відповідно до національного законодавства;

3) завданням госпітальної аптеки є оптимізація результатів лікування для пацієнта через співпрацю з міждисциплінарними групами спеціалістів охорони здоров’я для забезпечення раціонального застосування лікарських засобів;

4) забезпечення екстемпоральними лікарськими засобами також необхідне для належної фармакотерапії відповідно до індивідуальних потреб пацієнта.

Водночас перед провізором шпитальної аптеки чинні європейські настанови ставлять наступні кардинальні завдання:

  • бути членом команди з фармацевтичного забезпечення лікарні, що включає процеси вибору, закупівлі, доставки, раціонального призначення, корекції дози, курсу за участю провізора, введення лікарських засобів та моніторингу їх ефективності й безпеки з метою оптимізації ефективності й результативності фармакотерапії;
  • підвищувати безпеку та якість процесів, пов’язаних з лікарськими засобами, які пацієнти отримують у лікарні;
  • забезпечити дотримання «7-good» правил: належний пацієнт, належна доза, належний шлях введення (перорально, парентерально тощо), належна тривалість лікування, належним лікарським засобом, щодо якого наявна належна документація стосовно належної якості.

Пилип Снєгірьов,
фото автора

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.