Лікарі мають виявляти випадки насильства над дітьми та відповідно реагувати

0 17

Резюме. Українських лікарів навчатимуть розпізнавати ознаки насильства у дітей та підлітків і реагувати на ці випадки

З початку лютого в Україні проходив відбір 23 медичних працівників для навчання та подальшої роботи в проекті «Дитинство без насильства». Згідно з дослідженнями Ради Європи, 21% українських дітей, тобто кожна п’ята дитина зазнає різних форм сексуального насильства: від розбещення до зґвалтування. Кожна третя дитина стає жертвою фізичного насильства, а кожна друга — психологічного. Дослідження в різних країнах світу обґрунтовують визнання шкідливими деякі з існуючих виховних та суспільних практик. Значна кількість дітей по всьому світу зазнають негативного впливу не лише через війни, економічні та політичні негаразди, але також за рахунок віддалених наслідків насильства та нехтування.

Як раніше повідомляло наше видання, цими днями проходить дводенна конференція у рамках проекту «Дитинство без насильства», організована Міжнародною громадською організацією «Міжнародний центр розвитку і лідерства», Уповноваженим Президента України з прав дитини у партнерстві з Міністерством охорони здоров’я України. Подальша підготовка національних тренерів проходитиме з 26 лютого до 1 березня 2018 р. Після цього протягом 2018 р. медики-тренери проводитимуть систематичне навчання медичних працівників свого регіону щодо виявлення та реагування на випадки насильства над дітьми. Навчання проводитимуть Вінсент Палуччі, професор педіатрії Школи медицини Нью-Йоркського університету, та Лорі Фрезієр, професор педіатрії Пенсильванської державної медичної школи та начальник відділу педіатрії з дитячих адикцій у Пенсильванській державній дитячій лікарні.

Безпосередньо перед початком, 26 лютого, у Києві, в приміщенні «IQ Business Center» відбувся брифінг із представниками міністерств, міжнародних і громадських організацій та іноземними партнерами. «Протидія насильству над дітьми важлива як для сьогодення, так і для майбутнього нації. Діти, які пережили насильство як «спосіб виховання», отримують травми на все життя, і самі в майбутньому погано ставляться до своїх дітей. Коли я проходила навчання у США як майбутній лікар — дитячий рентгенолог, нас 4 роки навчали, як розпізнати ознаки насильства, зокрема — як за рентгенівським знімком відрізнити травму внаслідок нещасного випадку від навмисно нанесеної травми. Зараз час українським медикам навчатися виявляти випадки насильства над дітьми та підлітками і правильно реагувати, передаючи інформацію до поліції та служб у справах дітей», — підкреслила в.о. міністра охорони здоров’я України доктор Уляна Супрун.

Насильство над дитиною спричиняє значні проблеми у розвитку її мозку та нервової системи. Це викликає соціальні, емоційні та поведінкові проблеми, а крім того, фізичні травми, порушення психічного стану, репродуктивної системи. Діти-жертви більш схильні до тютюнопаління, вживання алкоголю та наркотичних речовин, захворювання на діабет, рак, ВІЛ та виникнення інсульту. Також вони в зоні ризику ранньої вагітності, депресії, неконтрольованої агресії та суїциду. Насильство травмує дитину на все життя, закріплює у неї переконання, що лише силою вона може відстояти свою точку зору. Породжує у свідомості відчуття неповноцінності, створює загрозу для її успішного майбутнього та довірливих відносин із людьми. Насильство негативно впливає на здоров’я та процвітання нації, спричиняє суттєві економічні витрати для всієї країни.

«Лікар може першим побачити ознаки насильства над дитиною та відреагувати. Але зараз, на жаль, навіть виявляючи у дитини ознаки насилля, лікар не завжди звертається до інших служб», — констатувала Олександра Чуркіна, заступник міністра соціальної політики України. — В Україні поки немає такого законодавчого механізму, як кризове втручання в життя родини, де з’явилася дитина. Але зараз ми розробляємо стандарт безпеки дитини».

Згідно зі статистикою, минулого року в Україні було скоєно близько 5 тис. злочинів проти дітей, 40% з яких пов’язані з насильством. «Близько 1400 дітей у 2017 р. самі звернулися до поліції, — повідомила Лариса Зуб, керівник Ювенальної поліції Національної поліції України. — Ці цифри — лише верхівка айсберга. Адже багато випадків залишаються поза увагою статистики. Зокрема, важко виявити та довести до суду випадки розбещення дитини».

Ще 7 грудня 2017 р. Парламент ухвалив законопроект № 5294 «Про запобігання та протидію домашньому насильству», що посилює комплексний підхід у боротьбі з домашнім насильством та передбачає тісну взаємодію профільних міністерств. «Відповідальність держави — побудувати систему захисту дітей від насильства, в центрі якої буде перш за все дитина, а не протоколи та процедури. Насильство над дитиною залишає відбиток на її фізичному та психічному здоров’ї на все життя, спричиняє економічні збитки для країни та знижує потенціал розвитку всієї нації», — говорить Микола Кулеба, Уповноважений Президента України з прав дитини.

«Нам важливо пам’ятати, що за кожною цифрою стоїть реальна дитина. Це не просто абстрактна проблема, ми знаємо обличчя дітей, які потребують нашої допомоги», — зазначила Дар’я Бондаренко, програмний директор МГО «Міжнародний центр розвитку і лідерства». Під час звичайного огляду лікарі можуть зафіксувати ознаки, непомітні для колег з інших сфер (вчителів наприклад). У всьому світі насильство та недбале ставлення до дитини визнано медичною проблемою. Тому Всесвітня організація охорони здоров’я розробила у 2016 р. Глобальний план дій щодо посилення ролі медичних працівників у подоланні насильства над дітьми. Рішення цієї проблеми потребує активної участі медичних працівників і тісної співпраці з представниками поліції та соціальних служб.

«Лише спільна робота держави, міжнародних організацій, українських неурядових громадських організацій дозволить побудувати ефективну систему захисту дітей та підлітків від насильства», — зазначила Наїра Аветісян, керівник Програми захисту дітей Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).

Докладніше про зміст першого дня конференції, яка стосувалася питань масштабів насильства над дітьми, профілактики цих негативних явищ з вивченням відповідного досвіду, тривалого впливу насильства на здоров’я дітей, ролі медичного працівника у системі захисту дітей та роботи Центрів адвокації дитини, реагування на випадки насильства працівниками медичної сфери, навчання і рекомендацій для вітчизняних лікарів, наші читачі дізнаються найближчим часом.

Олександр Гузій,
фото Сергія Бека

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.