Корупція у сфері охорони здоров’я: що про це думають українці

0 39

41,1% опитуваних українців не змогли відповісти, чи зможе медична реформа, яку впроваджує Уряд, викорінити корупцію у сфері охорони здоров’я. Відповідаючи на запитання, чи відомі основні принципи запропонованої медичної реформи, 38,6% респондентів поставили «галочку» напроти варіанту «щось про це чув». Такі дані були представлені 31 жовтня в інформаційному агентстві «Укрінформ» під час круглого столу на тему «Корупція у повсякденному житті українців. За що даємо хабарі? Кому й чому?». Організаторами заходу виступили Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва та Реанімаційний пакет реформ.

У загальнонаціональному опитуванні, проведеному у жовтні 2017 р. Фондом «Демократичні ініціа­тиви» ім. Ілька Кучеріва та фірмою Ukrainian Socio­logy Service, взяли участь 2 тис. респондентів за вибіркою, яка репрезентує доросле населення України (за винятком окупованих територій Криму та окремих територій у Донецькій та Луганській областях).

Корупція у сфері охорони здоров’я: що про це думають українці«44% українців оцінюють корупцію як найбільш серйозну проблему в Україні, ще 36% вважають її досить серйозною. Що стосується поширення корупції, то воно оцінюється населенням як дуже поширене. 90% — фактично все населення — вважають корупцію поширеною високою мірою», — зауважила директор Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна. При цьому ставлення українців до повсякденної так званої побутової корупції неоднозначне. «Люди дають хабарі за якісь послуги і розуміють, що це зло, але таке зло, яке необхідне, бо так простіше або швидше вирішити якесь питання. Але якщо такі настрої будуть панувати у суспільстві, то ми нічого з горішньою корупцією не зробимо, тому що люди «нагорі» цілком поділяють національну філософію», — підкреслила вона.

Найкорумпованішими українці вважають судову систему, Верховну Раду України, прокуратуру та Уряд, тобто ті органи влади, які якраз і мають боротися з корупцією.

Розділилися думки опитуваних щодо можливості подолання корупції. 40% українців вважають, що це неможливо, 30% — що це реально. Ще третина не змогли дати відповіді.

Окремо досліджено корупцію в українській системі охорони здоров’я. Відповідаючи на окремі питання, респонденти могли обрати декілька варіантів відповідей. 73% опитуваних зверталися за медичною допомогою до комунальних медичних закладів, і лише 5,3% — до приватних. У більшості випадків (53,8%) опитувані чи їх родичі розраховувалися за медичні послуги готівкою без квитанцій, 24,9% відповіли, що сплачували по квитанції благодійний внесок, 21,6% — готівкою в касу, 9,8% отримували послуги безкоштовно.

Наскільки обтяжливою виявилася подібна ситуація для сімейного бюджету? Для 32,8% опитуваних сума несуттєво вплинула на сімейний бюджет, для 32,5% вона виявилася великою, але в ме­жах сімейного бюджету. Для 25,4% сума виявилася обтяжливою і навіть довелося позичати кошти.

На думку 69,1% опитуваних, проявом корупції у сфері охорони здоров’я є оплата за медичні послуги, які є безкоштовними та гарантуються державою. 46,6% вважають, що таким проявом є призначення пацієнту дороговартісного лікування в той час, як існують безкоштовні програми лікування та пільги.

6,7% респондентів зазначили, що медичні працівники відмовилися від пропонованих пацієнтами грошей/цінностей. 39,8% зазначили, що лікарі не відмовлялися від пропозиції. 53,5% відмовилися надавати відповідь.

У 41,3% випадків гроші чи інші цінності надавалися саме за консультацію лікаря і призначення схеми лікування, у 27,5% випадках — за використання витратних матеріалів (гіпс, рентгенівська плівка, набори для обстеження та ін.). 6% оплачували отримання дефіцитних ліків та медичних виробів.

74,8% респондентів надавали гроші безпосередньо лікарю, 23,7% — медсестрі/медбрату, 8,4% — вищому керівництву медичного закладу.

За результатами опитування, трьома най­ефективнішими чинниками у боротьбі з корупцією у сфері охорони здоров’я є запровадження страхової медицини, негайне звільнення з роботи тих, хто бере хабарі, і кримінальна відповідальність за факти корупції в медичних закладах.

40,2% опитуваних вважають, що реформа системи охорони здоров’я потрібна, але вона не є нагальною. 31,7% респондентів вважають, що медична реформа потрібна саме зараз.

Корупція у сфері охорони здоров’я: що про це думають українціЗа словами Ярослава Юрчишина, виконавчого директора Transparency International Ukraine, жодній країні не вдалося подолати корупцію лише за допомогою покарання. «Прозорість й підзвітність можуть знизити її рівень», — підкреслив він. У процесі давання й отримання хабаря є два боки. Тобто починати боротьбу з корупцією необхідно з себе: серед суб’єктів, здатних боротися з корупцією, респонденти найчастіше називали самих громадян. Так вважають 39% опитуваних. 37% респондентів покладають надії на президента. Натомість найменші надії українці покладають на політичні партії (10%), органи місцевої влади (11%) та податкові органи (11%). «І опитування, і дані світового індексу сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index — CPI) чітко фіксують, що, на жаль, розмов про боротьбу з корупцією у нас набагато більше, ніж реальних механізмів. Ці механізми мають бути доступні і зрозумілі нашим громадянам, тому Transparency International Ukraine спільно з Реанімаційним пакетом реформ йдуть у регіони, щоб навчити громадян користуватися цими механізмами», — підкреслив Я. Юрчишин.

Корупція у сфері охорони здоров’я: що про це думають українці«Корупція у сфері охорони здоров’я виникає там, де є диспропорція між декларацією з боку держави і реальністю… Медична галузь недофінансована… Сьогодні пацієнти фінансують галузь на 50% фактично зі своїх кишень», — констатував заступник міністра охорони здоров’я Роман Ілик.

За словами заступника міністра, корупція в системі охорони здоров’я виникає на етапі, коли пацієнт звертається до лікаря, який визначає його платоспроможність. «Не можна говорити, що лікар забирає всі кошти собі: частина йде на ресурсне забезпечення лікування безпосередньо пацієнта, частина — на підвищення кваліфікації лікаря і т.д.», — зауважив Р. Ілик, додавши, що майже в кожному медичному закладі є так звані благодійні, або тіньові готівкові фонди, за рахунок яких закуповується все необхідне для роботи закладу, а частина коштів спрямовується на оплату праці медичного персоналу.

«Ми маємо говорити чесно: у системі, яку ми маємо сьогодні, корупція є головним з основ­них економічних механізмів збору додаткових кош­тів», — зауважив Р. Ілик, зазначивши, що насамперед це проблема морального й етичного характеру.

Запровадження медичної реформи, за словами заступника міністра, допоможе подолати корупцію в медичній галузі. «Є, на мій погляд, дві ключові зміни, які «вдарять» саме по побутовій корупції: перехід на оплату за послуги і конкуренція. Держава покроково переводить систему охорони здоров’я на закупівлю послуг в інтересах пацієнтів», — підкреслив доповідач.

У рамках медичної реформи буде запроваджено систему національного солідарного страхування і запрацює конкуренція на етапі вибору пацієнтом медичного закладу для отримання якісних послуг. «Ефективна система має балансувати себе сама. І будьте впевнені, ми використовуватимемо весь арсенал засобів, щоб досягти роботи системи на 100% без хабарів», — запевнив Р. Ілик, додавши, що зміни розпочнуться з наступного року на первинній ланці і у 2020 р. — на рівні спеціалізованого лікування.

Катерина Горбунова,
фото Сергія Бека

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.