Кортикостероїди в офтальмологічній практиці | Медичний часопис

0 6

Резюме. Шляхи та принципи місцевого застосування глюкокортикостероїдів в офтальмології (огляд Адріана Фунга, Університет Сіднея, Австралія)

На сьогодні відомо щонайменше 150 офтальмологічних захворювань запального генезу. Революція у лікуванні запальних захворювань очей відбулась у 1950-х роках, коли лікарі Ден Гордон та Джон Макклін запропонували застосування глюкокортикостероїдів (ГКС) в офтальмологічній клінічній практиці. Одночасно зі спробами вчених дослідити механізми та імунологічну дію кортикостероїдів (КС) упродовж наступних десятиріч відбувався пошук клінічно ефективних форм препаратів місцевого застосування. Незважаючи на сучасні рекомендації застосування форм препаратів групи імуномодуляторів (стероїдзберігаючих агентів) та інтравітреальних моноклональних антитіл, місцеві форми ГКС зберігають фундаментальну роль у лікуванні багатьох офтальмологічних захворювань.

Групи стероїдів та механізм дії

Стероїди належать до класу органічних з’єднань і представлені двома основними групами: кортикостероїдами (ГКС та мінералокортикостероїдами) і статевими стероїдами (прогестогенами, андрогенами та естрогенами) (рис.1).

Рис. 1. Класифікація стероїдів

Основна функція ГКС полягає у протизапальній та імуносупресивній дії. ГКС синтетичного походження — преднізолон — проявляє активність як щодо ГКС, так і до мінералокортикостероїдних рецепторів, на відміну від тріамценолону ацетоніду, дексаметазону ацетоніду та флуоцинолону ацетоніду, які діють на ГКС-рецептори.

Терапевтичний ефект ГКС опосередкований ГКС-рецептором у цитозолі (рідкому клітинному середовищі), який зазнає конформаційних змін і спрямовується у напрямку до ядра клітини. Активований ГКС-рецептор моделює сигнальні шляхи та впливає на транскрипцію генів, що й викликає клінічні ефекти. Існує близько 40 ізоформів ГКС-рецепторів, які по-різному розподіляються у тканинах ока, забезпечуючи специфічність клітин. Протизапальна дія стероїдів зумовлена інгібуванням транскрипції запальних та імунних генів. Такі дії блокують вивільнення арахідонової кислоти та ейкозаноїдів (простагландинів, тромбоксанів, простациклінів і лейкотрієнів). Усе це змінює проникність гематоенцефалічного бар’єра зі зменшенням проліферації фібробластів, утворення колагену та рубців, набряку сітківки ока, утворення фібринозних відкладень, капілярного витоку, внутрішньоретинальної міграції запальних клітин та VEGF.

Місцеве застосування ГКС за наявності офтальмологічних захворювань

Місцеве застосування: топічне введення, субкон’юнктивальне, періокулярне (субтенонове, парабульбарне та ретробульбарне), інтраокулярне введення (внутрішньокамерне та інтравітреальне введення) (рис. 2).

Рис. 2. Місцеве введення ГКС

Таблиця. Найбільш поширені та застосовувані ГКС в офтальмології та шляхи їх доставки

Захворювання Діюча речовина Шляхи введення
Тиреоїдна офтальмопатія Тріамцинолон
  • Парабульбарне введення
  • Преднізолон перорально
  • Субкон’юнктивально
Дакріоцистит Бекламетазону дипропіонат Краплі назальні
Халязіон Тріамцинолон
  • Ранова поверхня
  • Інцизія та дренаж
  • Гарячі компреси
Запальні захворювання переднього сегмента

  • Бактеріальний кератит
Преднізолон Топічне застосування
Герпетичний кератит Преднізолон Топічне застосування
Алергічний кон’юнктивіт
  • Дексаметазон
  • Тріамцинолон
  • Гідрокортизон
Надхрящові ін’єкції
Сухий кератокон’юнктивіт
  • Лотебреднолу етабонат 0,5%
  • Лотебреднолу етабонат 0,5% + циклоспорин 0,05%
  • Циклоспорин 0,05% + штучні сльози
  • Флуорометалон 0,1%
  • Циклоспорин А 0,5%
Топічне застосування
Трансплантат проти хазяїна
  • Лотепреднол 0,5%
  • Штучні сльози
Топічне застосування
Хімічні пошкодження ока Флуорометалон Топічне застосування
Склерит Тріамцинолон Субкон’юнктивально
Хірургія з приводу глаукоми

  • Фільтраційна хірургія глаукоми
  • Преднізолон 1%
  • Преднізолон 1% + преднізолон перорально
Топічне застосування
  • Тріамцинолон
  • Флуорометалон
  • Кеторолак
Субтенонове введення

Топічне застосування

Запальні захворювання заднього сегмента

  • Діабетичний макулярний набряк
  • Тріамцинолон
  • Ранібізумаб + лазер
  • Інтравітреальний імплантат тріамцинолону (0,2 мкг/добу)
  • Інтравітреальний імплантат тріамцинолону (0,5 мкг/добу)
Інтравітреальне введення

Застосування топічних ГКС

Топічні стероїди застосовують з метою лікування запалення у кон’юнктиві, рогівці та передній камері ока. Їх також призначають за наявності увеїту та постопераційного макулярного набряку. Результати досліджень продемонстрували у 25–30 разів вищу ефективність дексаметазону порівняно із гідрокортизоном. Зазначимо, що ефективність кожного окремого препарату напряму залежить від його пенетраційної здатності та фармакологічної тривалості дії. Ацетатна основа препаратів забезпечує підвищену ліпофільність порівняно із фосфатною групою, що, у свою чергу, впливає на здатність до пенетрації. Незважаючи на зниження концентрації розчину порівняно із дексаметазоном або бетаметазоном, 1% розчин преднізолону ацетату забезпечує підвищену протизапальну ефективність. Результати дослідження продемонстрували виражену клінічну ефективність місцевого застосування преднізолону у разі введення кожні 15 хв.

Субкон’юнктивальне введення

Найчастіше субкон’юнктивальні стероїди застосовують після проведення хірургічних втручань на оці. Найпоширенішими місцевими препаратами є дексаметазон або метилпреднізолон. З метою забезпечення клінічної відповіді дексаметазон рекомендовано вводити субкон’юнктивально.

Таким чином, у разі запальних захворювань очей перевага надається ін’єкційному шляху введення ГКС, особливо на тлі макулярного набряку.

Катерина Приходько-Дибська

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.