Інновації в лапароскопічній хірургії зібрали понад 200 хірургів з усієї України на майстер-клас

0 36

Резюме. У рамках майстер-класу проведено три онлайн-операції лапароскопічним методом за допомогою найпрогресивнішого обладнання з надчіткою візуалізацією 4К.

В усьому світі все більшої популярності набирає малоінвазивна хірургія, зокрема лапароскопічний метод. І недарма: лапаро­скопія — це найменш травматичні хірургічні втручання. Завдяки лапароскопії при хірургії будь-якої складності приблизно у 4–5 разів знижується ризик та частота ускладнень у пацієнта, в декілька разів зменшуються періоди госпіталізації та реабілітації. Також приваблює й естетичний аспект лапароскопії — шрами після таких операцій незначні.

Українські хірурги вже близько 7 років практикують лапароскопію. Одним із передовиків малоінвазивної хірургії є Державна наукова установа (ДНУ) «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами. Саме тут близько 97% операцій у хірургічному стаціонарі виконуються виключно лапароскопічним та ендоскопічним методами. Це майже 2 тис. хірургічних втручань щороку.

15 лютого 2018 р. ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної допомоги» провів прикладний майстер-клас з лапароскопічної хірургії. Під час майстер-класу понад 200 хірургів з усієї України спостерігали за прямою відеотрансляцією з операційного блоку та задавали запитання оперуючим хірургам. Навчання було зосереджено на інноваційних методах лапароскопії, зокрема роботі з найновішим обладнанням у світі — лапароскопічною стійкою з візуалізацією надвисокої чіткості 4К.

«Існує крилатий вислів у малоінвазивній хірургії, зокрема в лапароскопії: «Бачу — оперую, не бачу — не оперую». Сучасне обладнання є очима хірурга, саме тому візуалізації надається таке велике значення. Сьогодні в нас є можливість скористатися перед­останнім поколінням обладнання в світі — 4К. Це оперативне втручання майже на мікроскопічному рівні з надвисокою деталізацією», — розповів завідувач хірургічного стаціонару лікар-хірург вищої кваліфікаційної категорії, кандидат медичних наук Михайло Михайлович Сербул. Під час навчання він провів три топові лапароскопічні операції: «рукавну» резекцію шлунка з приводу морбідного ожиріння, спленектомію з приводу тромбоцитопенічної пурпури та антирефлюксну операцію з приводу грижі стравохідного отвору діафрагми.

За його словами, найбільш стрімко з усіх вузьких напрямків хірургії нині розвивається саме метаболічна хірургія. І якщо декілька років тому найпрогресивнішим методом вважався метод гастрошунтування, то нині пальму першості виборола резекція шлунка. Так званими побічними ефектами цієї операції є майже повна ремісія діабету 2-го типу, зникнення гіпертонічної хвороби, болю в суглобах, покращення репродуктивної функції незалежно від статі пацієнта.

У разі спленектомії при хворобі Верльгофа найчастіше єдиним радикальним методом лікування є лапароскопічне втручання. Анамнез пацієнта, якого оперували під час майстер-класу, містив дані щодо вмісту тромбоцитів у крові на рівні 16 тисяч. При такій тромбоцитопенії будь-яке відкрите хірургічне втручання може завершитися летально, адже може виникнути посилена кровотеча при майже відсутній властивості згортання крові.

Окрім цього, в рамках майстер-класу також проводилися однопортова холецистекомія з приводу жовчнокам’яної хвороби і тотальна екстраперитонеальна пластика у пацієнта з паховою грижою. Окремо вивчали метод лапароскопії при проведенні гінекологічної операції — видалення кісти жовтого тіла яєчника.

Між трансляціями операцій учасникам майстер-класу презентували останню новинку у світовій лапароскопічній практиці — хірургічну стійку з Ultra HD здатністю стандарту 6К (3240 р, розмір екрана 43 дюйми). Окрім візуалізації надвисокої чіткості, в обладнанні передбачена функція онлайн-трансляції, фото- та відеофіксації під час втручання. Тобто забезпечено режим комунікації, який є дуже важливим при проведенні навчань для студентів та обміні досвідом із колегами. При бажанні лікаря його операційне поле та його самого може одночасно побачити будь-яка кількість людей в реальному часі, якщо у них є інтернет.

І в обладнанні стандарту 6К, і в обладнанні стандарту 4К забезпечено новітній стандарт стерильності — одноразові чохли для лапароскопа. Концепція стерильного чохла захищає не лише пацієнта при хірургічному втручанні, а й подовжує термін служби безпосередньо відеокамери — навіть після 100 операції відеокамера не втрачає своєї чіткості за рахунок відсутності застосування дез­інфекції, яка найчастіше призводить до псування сенсора відеокамери. Також це дозволяє використовувати лапароскопічну стійку при більшій кількості операцій, адже відсутня необхідність витрачати час на стерилізацію.

За словами директора ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної допомоги» Дмитра Дмитровича Дячука, нині у Центрі лапароскопічним методом користуються у 15 напрямках хірургії. «Лапароскопія — це хірургія майбутнього. Окрім очевидних переваг щодо травматичності та естетичності, є і не менш важливий аспект — швидке відновлення пацієнта. Якщо після традиційного видалення апендициту хворий у стаціонарі перебуває 3–4 доби, при лапароскопії його відпускають додому в той же день. Загалом середня тривалість перебування хворого у стаціонарі після лапароскопічного втручання становить 2 доби, при відкритій хірургії — 1,5–2 тиж. Тобто цей метод є ще й економічно вигідніший за традиційний, адже витрати на відновну терапію значно скорочуються», — відзначив директор Центру.

За чітким переконанням Дмитра Дмитровича, розвиток візуалізації за допомогою лапароскопічного обладнання — це революція у хірургії. Адже навіть при найскладніших випадках спайкових процесів та судинних утворень стане можливо оперувати пацієнтів із мінімальними ускладненнями та найменшою загрозою для життя.

Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами, наданими організаторами заходу

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.