Гіпоглікемічні препарати та ниркова недостатність

0 19

Резюме. Ефективність та безпека котранспортерів глюкози у лікуванні пацієнтів із цукровим діабетом та нирковою недостатністю з порушенням фільтрації чи без

Актуальність

Неконтрольований цукровий діабет призводить до пошкодження багатьох органів, перш за все нирок та серця. Хронічна хвороба нирок (ХХН) розвивається у третини пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу (ЦД 2-го типу). Складнощі вибору гіпоглікемічного препарату у пацієнтів із ЦД 2-го типу полягають у поступовому зниженні ефективності гіпоглікемічних препаратів та внаслідок цього — виникнення гіперінсулінемії та інсулінорезистентності тканин, яка запускає механізм ураження судин. У результаті підвищення частоти серцево-судинних ускладнень зростає смертність. Успіхи молекулярної біології сприяли винайденню та розшифруванню молекул двох натрійзалежних котранспортерів глюкози (SGTL2), які широко експресуються у внутрішніх органах, регулюють абсорбцію глюкози в епітелії проксимальних канальців нефрону та сприяють зниженню глюкози. Попередні дослідження свідчили про зниження частоти госпіталізацій внаслідок серцево-судинних ускладнень, зокрема виникнення гострої серцевої недостатності, у пацієнтів з ЦД 2-го типу від застосування інгібіторів SGTL2 (Bhatt D.L. et al., 2019). Однак залишається відкритим питання щодо частоти виникнення серцевих ускладнень у пацієнтів із ЦД 2-го типу з початковими ознаками ниркової дисфункції. Аби довести додаткові лікувальні властивості препарату групи SGTL2 сотагліфлозину, дослідники з Медичної школи Гарварда на чолі з Діпаком Бхаттом (Bhatt D.L. et al., 2020), провела третю фазу клінічного дослідження терапевтичних властивостей інгібіторів SGTL2 у пацієнтів із ЦД 2-го типу (місто Бостон, США). Результати опубліковані у журналі «New England Journal of Medicineі» (Медичний журнал нової Англії).

Результати та методи

Залучені до дослідження пацієнти з ЦД 2-го типу з рівнем глікованого гемоглобіну ≥7%  та помірним зниженням швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) 25–69 мл/хв на 1,73 м2 входили до групи ризику щодо виникнення серцевих ускладнень (зниження фракції викиду ≤40%). Усіх 10 584 пацієнтів розподілили на дві групи — основну та контрольну. За рівних умов базисного та підтримувального лікування в основній групі отримували рекомендовану добову дозу сотагліфлозину. За первинну кінцеву точку дослідження визначили загальну частоту смертельного кінця та госпіталізацій, спричинених серцево-судинними ускладненнями, а також частоту надання медичної допомоги при гострій серцевій недостатності. За вторинну кінцеву точку дослідження було визначене стійке зниження показників ШКФ ≤50% початкового рівня  або стійкі показники ШКФ ˂15 мл/хв на 1,73 м2 протягом 30 днів, відтермінування процедури діалізу та/чи трансплантації нирки.

  1. Загальна виживаність в основній групі виявилася вищою на 1,9 та становила 7,5 та 5,6 відповідно (співвідношення ризиків (HR) 0,74, 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,63–0,88, р˂0,001).
  2. Показник ризику смерті внаслідок кардіоваскулярних ускладнень був нижчим в основній групі порівняно з контрольною: 2,2 та 2,4 на 100 пацієнто-років відповідно (HR 0,9, 95% ДІ 0,73–1,12, р=0,35). За частотою виникнення першість отримали такі нозологічні одиниці: несмертельний інфаркт міокарда та несмертельний інсульт (HR  0,84, 95% ДІ 0,72–0,99, р=0,43).
  3. Частота госпіталізацій з приводу виникнення клінічних симптомів гострої серцевої недостатності виявилися нижчою в основній групі порівняно з контрольною (HR 0,77, 95% ДІ 0,66–0,91).
  4. Серед помірних небажаних явищ, частота яких виявилася вищою в основній групі, найчастіше виникали діарея, вульвовагінальний мікоз, зневоднення, діабетичний кетоацидоз (р=0,009). Відмінностей щодо частоти серйозних небажаних явищ у дослідній та контрольній групах не спостерігалося.

Висновки

Таким чином,  дослідники дійшли висновку щодо загального кардіопротекторного ефекту гіпоглікемічних препаратів SGTL2 та запобігання підвищенню частоти ризику серцево-судинних ускладнень за умови контролю початкових ризиків ЦД 2-го типу.

  • Bhatt D.L., Szarec M., Pitt B. et al. (2020) Sotagliflozin in Patients with Diabetes and Chronic Kidney Disease. NEJM.org. DOI: 10.1056/NEJMoa2030186.
  • Bhatt D.L., Verma S., Braunwald E. (2019) The DAPA-HF trial: a momentous victory in the war against heart failure. Cell. Metab., 30: 847–849.

Жарікова Юлія

 

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.