Фосфатидилхолін знижує ризик розвитку деменції

0 7

Резюме. Результати клінічного дослідження.

Нутриціологія та неврологія: терапевтичне перехрестя

За статистичними оцінками до 2020 р. у близько 48,1 млн осіб буде діагностовано деменцію — стан, який суттєво знижує показники якості життя пацієнтів та їх родин. Базуючись на попередніх даних, особливості раціону харчування вважаються одними з найважливіших і таких, що піддаються модифікаціям, факторів ризику розвитку деменції. Одним із прикладів подібної нутритивної теорії є думка про те, що серед багатьох інших продуктів харчування споживання яєць може зумовити суттєвий вплив на характер перебігу процесу нейродегенерації на початкових етапах розвитку деменції. Раніше повідомлялося про те, що раціон харчування, збагачений споживанням зазначених продуктів, може сприяти підвищенню ефективності когнітивного функціонування за даними окремих діагностичних методик, а також тенденції до зниження ризику розвитку деменції. Аналогічні дані підтверджені результатами кількох подібних досліджень.

Відомо, що поряд із м’ясними та іншими продуктами тваринного походження жовтки яєць є одним з основних дієтичних джерел холіну та фосфатидилхоліну. Вміст подібних харчових компонентів може хоча би частково пояснювати результати зазначених спостережень. Холін є важливим харчовим компонентом — попередником нейротрансмітера ацетилхоліну і мембранною складовою фосфатидилхоліну. На основі цього запропоновано збагачувати холіном раціони харчування з метою профілактики розвитку когнітивного дефіциту та хвороби Альцгеймера. Таким чином, нині холін став одним із нутрієнтів раціонів лікувального харчування — багатокомпонентного напою, складової комплексної терапії на початкових стадіях хвороби Альцгеймера.

Однак донині обсяг досліджень, присвячених вивченню взаємозв’язків між споживанням холіну у складі продуктів харчування та ризиком розвитку деменції чи зниженням когнітивної здатності був обмеженим. У новій роботі, презентованій науковими співробітниками Університету Східної Фінляндії (University of Eastern Finland), Фінляндія, вивчали асоціації між споживанням холіну та його основної форми, представленої у продуктах харчування, — фосфатидилхоліну — з поширеністю розвитку деменції серед чоловіків Східної Фінляндії. Стаття за матеріалами дослідження опублікована у виданні «The American Journal of Clinical Nutrition» 30 липня 2019 р.

Фосфатидилхолін — превентивний фактор розвитку деменції

Фактично проаналізовано дані про учасників Дослідження факторів ризику ішемічної хвороби серця в Куопіо (Kuopio Ischaemic Heart Disease Risk Factor Study — KIHD), Фінляндія. На початковому етапі спостереження у 1984–1989 рр. дослідники оцінили особливості раціону харчування, способу життя та загального стану здоров’я близько 2500 чоловіків віком 42–60 років. Після цього дані опитування було об’єднано з відомостями лікарняних записів, звітів про причини смерті та інформацією про лікарські засоби протягом періоду спостереження, що становив близько 22 років.

У вибраній популяції автори дослідили взаємозв’язок між загальним споживанням холіну і фосфатидилхоліну та пізнавальними навичками й оцінили різницю між їх вихідним рівнем та результатами діагностики через 4 роки спостережень. За період дослідження у 337 чоловіків діагностовано розвиток деменції. Проведений аналіз значною мірою враховував інші фактори, пов’язані зі способом життя, харчуванням, які могли би пояснити простежені асоціації. Основними джерелами фосфатидилхоліну в раціоні досліджуваної популяції були яйця (39%) та м’ясо (37%). Крім того, всі результати оцінювання були стратифіковані за маркером аполіпопротеїну Е ε4-фенотипу (APOE-ε4),  враховуючи те, що алель ε4 є основним генетичним фактором ризику розвитку хвороби Альцгеймера, і його поширеність у досліджуваній популяції виключно висока — близько 1/3 осіб експресують принаймні один з алелей  ε4.

Висновки клінічного дослідження

За результатами проведеного клінічного дослідження встановлено, що ризик розвитку деменції був на 28% нижчим серед чоловіків, які в найбільшій кількості споживали продукти з підвищеним вмістом фосфатидилхоліну. У зазначеній групі учасників спостереження також зафіксовані найкращі показники діагностичних тестів з оцінки пам’яті та мовних навичок. На думку дослідників, враховуючи те, що у понад 50 млн осіб у всьому світі відзначають розлади пам’яті та деменцію, висновки роботи є досить значними. Зокрема отримані дані можуть відіграти суттєву роль у покращенні профілактичних стратегій щодо клінічного моніторингу зазначених патологічних станів.

За висновком авторів, успішна профілактика розвитку деменції є багатоаспектним рівнянням, в якому навіть мінімальні індивідуальні чинники можуть позитивно вплинути на загальний показник ризику захворювання, можливо, шляхом запобігання чи віддалення часу розвитку нейродегенеративних змін.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

  • University of Eastern Finland (2019) Dietary choline associates with reduced risk of dementia. ScienceDaily, Aug. 6.
  • Ylilauri M.P.T., Voutilainen S., Lönnroos E. et al. (2019) Associations of dietary choline intake with risk of incident dementia and with cognitive performance: the Kuopio Ischaemic Heart Disease Risk Factor Study. Am. J. Clin. Nutr., Jul. 30. DOI: 10.1093/ajcn/nqz148.

Наталія Савельєва-Кулик


Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.