Фізична активність та захворюваність | Медичний часопис

0 57

Резюме. Регулярне виконання фізичних вправ подовжує тривалість життя в осіб із коморбідними станами згідно з результатами дослідження, які були опубліковані у «Британському медичному часописі» («British Medical Journal»)

Актуальність

Проблемою світового масштабу є недостатня фізична активність населення, яка відіграє значну роль у патогенезі до 9% хронічних захворювань неінфекційного походження та створює навантаження на національні системи охорони здоров’я. Згідно з оновленими рекомендаціями Департаменту оцінювання здоров’я населення та соціальної служби США (Departments Health and Human services) від 2018 р. для зниження ризику смерті дорослій людині будь-якого віку достатньо 150 хв аеробних вправ помірної інтенсивності або 75 хв інтенсивного навантаження впродовж тижня. Додатково двічі на тиждень було рекомендовано  силове навантаження з метою посилення м’язової сили. Ранні дослідження довели факт збільшення тривалості життя під впливом регулярного виконання фізичних вправ серед осіб із серцево-судинною та онкологічною патологією. Враховуючи цей факт, дослідниками була висунута гіпотеза щодо подовження тривалості життя під впливом фізичної активності серед осіб із хворобою Альцгеймера, цукровим діабетом, нирковою патологією, а також для попередження ускладненого перебігу респіраторних інфекцій. На підтримку цієї думки було проведено дослідження впливу фізичної активності на тривалість життя осіб з 8 найпоширенішими в популяції хронічними захворюваннями.

Результати та методи

За період 1997–2014 рр. до дослідження залучені дані 479 856 пацієнтів. Усі учасники були поділені на 4 групи за типом фізичної активності: недостатня активність (268 193 особи), переважно аеробні вправи (21 428), переважно силові вправи (21 428) та рекомендоване настановами  фізичне навантаження. З додаткових критеріїв були враховані залежність підвищеного ризику смерті від віку, статі, наявності шкідливих звичок та індексу маси тіла (кожен критерій р<0,001). Інтенсивність навантаження оцінювали за обсягом потовиділення та частотою дихання. За первинну точку було визначено настання смерті внаслідок наступних захворювань:

  • серцево-судинні хвороби;
  • рак;
  • хронічні хвороби нижніх дихальних шляхів: слизово-гнійний хронічний бронхіт, у тому числі неуточненої етіології, емфізема, обструктивні хвороби легень, бронхіальна астма, бронхоектатична хвороба;
  • хвороба Альцгеймера;
  • цукровий діабет;
  • ускладнений перебіг респіраторних інфекцій;
  • запальні процеси нирок;
  • нефротичний синдром та/або порушення клубкової фільтрації;
  • транспортні аварії та травми.

Під час дослідження 15,9% осіб регулярно виконували комбінацію з аеробних та силових вправ; 23,7% — отримували лише аеробне навантаження; 4,5% — надали перевагу силовим вправам. Загальний рівень виживаності виявися вищим у групах з фізичним навантаженням. Виявлено зниження ризику настання смерті ≥40% внаслідок будь-якої патології у групі, яка виконувала фізичні вправи згідно з національними рекомендаціями, порівняно з групою силових вправ та групою з недостатнім рівнем фізичного навантаження (коефіцієнт ризику (RR) 0,89; 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,85–0,94), або з групою аеробних вправ (RR=0,71; 95% ДІ 0,69–0,72).

Кількість померлих за 8 років становила 59 819 осіб. З них:

  • серцево-судинні захворювання — 13 509 осіб;
  • онкологічні захворювання — 14 357 осіб;
  • захворювання нижніх дихальних шляхів — 3188 осіб;
  • наслідки травмування — 2477 осіб;
  • хвороба Альцгеймера — 1470 осіб;
  • цукровий діабет — 1803 особи;
  • ускладнений перебіг респіраторної інфекції — 1135 осіб;
  • морфофункціональна патологія нирок — 1129 осіб.

Виконання виключно аеробних вправ не вплинуло на рівень смертності серед осіб зі всіма патологіями. А надання переваги виключно силовому навантаженню продемонструвало значуще збільшення тривалості життя лише в осіб із серцево-судинною, онкологічною та респіраторною патологією. Зважаючи на зменшення кількості осіб, які дотримувалися рекомендацій щодо фізичної активності з віком, серед чинників відмови від фізичної активності дослідники зазначили переважання соціальних факторів над медичними.

Висновки

Таким чином, враховуючи встановлений зв’язок між фізичним навантаженням та здоров’ям, фізичні вправи слід розглядати як економічно ефективний спосіб управління основними хронічними захворюваннями, тим самим знижуючи ризик смертності в майбутньому.

  • Zhao M., Veeranki SP., Magnussen CG. еt al (2020). Recommended physical activity and all cause and cause specific mortality in US adults: prospective cohort study. BMJ. 2020; 370: m2031.Published online 2020 Jul 1. doi: 10.1136/bmj.m2031
    (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7328465)

Юлія Жарікова

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.