Фібриляція передсердь: електрична чи фармакологічна кардіоверсія?

0 28

Резюме. Наведено результати рандомізованого дослідження щодо вибору більш ефективного методу конверсії аритмії в синусовий ритм

Актуальність

Фібриляцію передсердь (ФП) виявляють у 1—2% популяції, і цей показник, імовірно, зростатиме у наступні 50 років. У пацієнтів з гострим інсультом систематичне електрокардіографічне (ЕКГ) моніторування може допомогти виявити ФП у одного із двадцяти пацієнтів, що значно більше тієї кількості осіб з ФП, яку можна було б виявити за допомогою стандартної ЕКГ у 12 відведеннях. Але ФП може тривалий час залишатися недіагностованою («німа» ФП), і багато пацієнтів з ФП ніколи не будуть госпіталізовані. Таким чином, істинна поширеність ФП, очевидно, ближче до 2% популяції.

Поширеність ФП зростає з віком, збільшуючись від <0,5% серед осіб віком 40–50 років до 5–15% серед осіб віком 80 років. Захворювання частіше виникає у чоловіків, ніж у жінок. Після досягнення 40-річного віку пожиттєвий ризик розвитку ФП у майбутньому становить близько 25%. Поширеність і захворюваність на ФП у популяціях людей, які не належать до представників європеоїдної раси, вивчені гірше. Захворюваність на ФП зростає (13% в останні два десятиріччя), згідно з інформацією Міністерства охорони здоров’я України.

ФП є найчастішою аритмією, лікування проводять у відділенні невідкладної медичної допомоги. Основними підходами в лікуванні при аритмії є контроль частоти скорочень шлуночків або відновлення синусового ритму. Причому в останньому випадку можливе використання як фармакологічної, так і електричної кардіоверсії, а вибір методу найчастіше визначається сформованими традиціями в конкретному центрі. У зв’язку з цим метою рандомізованого дослідження RAFF2 стало порівняння ефективності електричної або фармакологічної в поєднанні з електричною (за необхідності) кардіоверсією у пацієнтів, госпіталізованих з ФП у відділення невідкладної допомоги. Вторинна мета — порівняння ефективності двох положень прокладки (передньозаднього та передньобічного) при проведенні електричної кардіоверсії.

Методи

Рандомізоване дослідження проводили в 11 центрах Канади. Включали пацієнтів з гострим нападом ФП, тривалістю не менше 3 год і не більше 48 год в тому разі, якщо пацієнт не отримував антикоагулянтної терапії, і не більше 7 днів, якщо отримував. Виключали з дослідження гемодинамічно нестабільних пацієнтів, осіб з гострим коронарним синдромом, пневмонією, іншими тяжкими захворюваннями, що затруднюють порівняння двох підходів.

Пацієнтів було рандомізовано на дві групи (два протоколи): фармакологічна кардіоверсія — внутрішньовенне введення прокаїнаміду (15 мг/кг протягом 30 хв), далі за необхідності — проведення електричної кардіоверсії або відразу електрична кардіоверсія. За основну кінцеву точку було вибрано частоту конверсії аритмії в синусовий ритм. Для визначення вторинної мети дослідження проаналізовано пацієнтів другого протоколу з метою порівняння передньозаднього та передньобічного положень прокладки кардіовертера.

Результати

Обидві стратегії були високоефективними, швидкими та безпечними для відновлення синусового ритму для пацієнтів у відділенні невідкладної медичної допомоги з епізодом гострої ФП. Загалом у дослідження було включено 396 пацієнтів. У групі, де застосовувалася фармакологічна, а при її неефективності — електрична кардіоверсія, частота конверсії в синусовий ритм становила 96%. При цьому у 52% синусовий ритм відновився після інфузії антиаритмічного препарату. Частота відновлення ритму в групі електричної кардіоверсії становила 92%; для різниці p=0,07. У дослідженні не виявлено суттєвої різниці між передньозаднім та передньобічним положенням прокладки кардіовертера.

Висновок

Результати представленого дослідження демонструють рівність підходів фармакологічної з подальшою електричною кардіоверсіями або тільки електричної кардіоверсії у пацієнтів із гострим епізодом ФП.

Звертає увагу, що у половини пацієнтів групи фармакологічна + електрична кардіоверсія ритм відновлювався вже після інфузії антиаритмічного препарату.

Рішення про спосіб кардіоверсії має прийматися безпосередньо пацієнтом. При цьому перевагами електричної кардіоверсії є її швидкість, тоді як фармакологічної + електричної — можливість уникнути седації в половині випадків.

  • Stiell I.G., Sivilotti M.L.A., Taljaard M. (2020) Electrical versus pharmacological cardioversion for emergency department patients with acute atrial fibrillation (RAFF2): a partial factorial randomised trial. Lancet, Feb. 1.

Анна Хиць

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.