Ехінококоз печінки: досвід лікування та практичні рекомендації

0 9

Резюме. Досвід малоінвазивного лікування пацієнтів із ехінококовими кістами печінки (Адан, Туреччина).

Актуальність

Ехінококове ураження печінки — досить поширене паразитарне захворювання печінки для багатьох країн світу. Для захворювання характерна ендемічність  розповсюдження. До таких ендемічних регіонів належать: країни Середземномор’я, Південної Америки, Далекого Сходу, Середньої Азії та Східної Європи. Однак частота захворювання різко зростає і в країнах, які не відносяться до ендемічних, і поширення хвороби перш за все пов’язане з глобальною міграцією населення. Однією з таких країн із високим рівнем захворювання на ехінококоз є Туреччина. За статистичними даними щорічно в країні реєструють 4000 випадків. У більшості випадків хвороба виявляється випадково, переважно при розвитку ускладнень з боку гепатобіліарної системи або незрозумілого генезу жовтяниці. Із особливостей відомо, що найчастіше уражається права доля печінки у 55–80% пацієнтів. Клінічна картина інтрабіліарного розриву можлива від безсимптомного до розвитку жовтяниці, гострого холециститу, холангіту, абсцесу печінки, панкреатиту та септицемії.

Основний метод лікування пацієнтів із цією патологією — хірургічний. При цьому лапароскопічні методики на сьогодні все частіше використовуються і мають пріоритет при виборі варіанта оперативного втручання.

Представлений матеріал із відділення загальної хірургії, лікарні Озел Ортадогу в Адані, Туреччина, дає уявлення про досвід застосування саме малоінвазивного хірургічного лікування ехінококозу печінки, отриманий у межах одного хірургічного центру. Автори дослідження також підкреслюють надійність і безпеку застосованої методики лапароскопічного лікування великих ускладнених ехінококових кіст порівняно з відкритим хірургічним втручанням. Робота надрукована у виданні «BMC Surgery» («Хірургія») у 2019 р.

Матеріал та методи

Для аналізу відібрано усі випадки хірургічного втручання у хворих з ехінококом печінки  у 2008–2010 рр. Проведено аналіз результатів лапароскопічного та звичайного хірургічного лікування хворих. До уваги брали розмір, тип кісти та місце її формування, зв’язок із жовчовивідною системою печінки та іншими органами біліопанкреатичної зони. Аналізували також частоту ускладнень, термін госпіталізації та ризик рецидиву захворювання для кожного з методів лікування.

Результати

Усього в дослідження було включено 60 пацієнтів. Із них 23 учасникам проведено відкриту операцію, а 37 — лапароскопічне втручання. Серед лапароскопічних втручань виконували часткову перицистектомію (12), повну цистектомію (2), часткову перицистектомію + повну цистектомію (7) і цистектомію (16 пацієнтів). Хірургічні втручання виконували у хворих, які мали великі порожнини в печінці після видаленої кісти та необхідність оментопластики (17), загальну перицистектомію (3) та часткову і повну перицистектомію (3), а також випадки нориць у жовчні протоки (9). У 10  хворих додатково виконано передопераційну ендоскопічну ретроградну холангіографію для з’ясування характеру ураження жовчних шляхів. Серед ускладнень були прогресуюча  гіпернатріємія, ранові інфекції (3 хворих) та періопераційні крововиливи у 3 хворих.

Автори зазначають, що головні критерії вибору втручання для  лапароскопічної та відкритої хірургії пов’язані з місцем розташування кісти (p=0,040) та її розміром (p=0,022). Не було статистично значущих відмінностей щодо віку (p=0,344), статі (p=0,318) та анестезіологічного ризику (p=0,963).

Післяопераційні тимчасові біліарні свищі відзначали у двох пацієнтів, які перенесли відкриту операцію. У пацієнтів, які перенесли лапароскопічну операцію, був менший термін перебування в лікарні та час оперативного втручання, менша втрата крові, швидший термін реабілітації та нижчий ризик розвитку інфекційних ускладнень. Рецидив захворювання виявили  у 2,7% пацієнтів після лапароскопічного втручання та у 4,7% — після хірургічного лікування.

Висновок

При лікуванні пацієнтів із ехінококовими кістами печінки можливе проведення лапароскопічних втручань із порівнянною ефективністю та безпекою, як і при відкритій хірургії, навіть при великих кістах та/або цистобіліарних норицях.

  • Bayrak M., AltıntasY. (2019) Current approaches in the surgical treatment of liver hydatid disease: single center experience. Bayrak and Altıntas BMC Surg., 19: 95 (https://doi.org/10.1186/s12893-019-0553-1).

Олександр Осадчий

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.