Дистанційна торгівля лікарськими засобами — професійні аптечні організації проти її легалізації

0 10

14 березня у Державній регуляторній службі України відбувся круглий стіл з розгляду питання щодо унормування дистанційної торгівлі лікарськими засобами. Участь у заході взяли представники Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба), Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба), АТ «Укрпошта» та професійних громадських організацій. Зауважимо, що оператори роздрібної ланки фармацевтичного ринку, які брали участь у зустрічі, виступили категорично проти цієї ініціативи, тоді як представники асоціацій, які захищають інтереси виробників, навпаки, — за. У результаті обговорення учасники вирішили створити робочу групу з опрацювання цього питання, а до нашого видання звернулася Олена Пруднікова, голова громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Миколаївська фармацевтична асоціація ФАРМРАДА» (ГО «МОФАФР»), з відкритим листом, у якому вона висловлює та аргументує заперечення проти легалізації дистанційної торгівлі ліками. Пропонуємо його до уваги наших читачів.

Звернення ГО «ВОМФАФР»

ГО «ВОМФАФР» категорично заперечує проти легалізації торгівлі лікарськими засобами дистанційним способом (через мережу Інтернет) з таких підстав.

  1. Аргумент про те, що інтернет-торгівля підпільно існує, тому її слід легалізувати, не є правильним. В Україні існує підпільна торгівля наркотиками, але ніхто не пропонує легалізувати це явище. За такою логікою можна дійти до легалізації будь-чого! У кожної країни своє бачення реальності і певних загроз.
  2. Теза «якщо процес неможливо подолати, його слід очолити» неприпустима там, де мова йде про здоров’я громадян. Тим більше, що Держлікслужба має всі необхідні важелі для боротьби з порушниками Ліцензійних умов. Якщо суб’єкт господарювання є ліцензіатом та здійснює інтернет-торгівлю лікарськими засобами, то це є порушенням Ліцензійних умов та приводом для перевірки, у тому числі позапланової, а у разі повторного порушення — підстава для анулювання ліцензії. Якщо ж суб’єкт, який реалізує ліки за допомогою інтернету, не є ліцензіатом, Держлікслужба може й повинна поінформувати право­охоронні органи про зайняття видом ліцензійної діяльності без наявності ліцензії з подальшим вжиттям заходів, передбачених законодавством. Залучення правоохоронних та фіскальних органів до перевірок законом не заборонено. Втім, тенденція до поширення інтернет-торгівлі ліками — це привід запитати у Держлікслужби Украї­ни, чому нею не вжито відповідних заходів? Чому ліцензіати, які порушують Ліцензійні умови, не включені у річні плани перевірок дотримання Ліцензійних умов, чому не вжито заходів документування та проведення позапланових перевірок?
  3. Фінляндія та інші країни, де легалізована інтернет-торгівля ліками, напевно, не потерпають від розповсюдження фальсифікованих лікарських засобів, а в Україні є ці небезпечні явища, і частка інтернет-розповсюдження фальсифікату досить велика. Про це свідчить інформація, викладена в листі Держлікслужби від 19.02.2019 р. № 1424001.1.1/002.0/17-19.
  4. Припустимо, при отриманні ліків встановлено, що споживачу надіслано фальсифікат, як виявити винних? Ліцензіат заперечує факт відпуску фальсифікату, посилаючись на підміну товару транспортною компанією чи недобросовісним кур’єром, транспортна компанія звинувачує або відправника, або отримувача. Коло замкнулося. Ідеальний шлях для поширення фальсифікованої продукції.
  5. Практично неможливо буде здійснити контроль якості та дотримання Ліцензійних умов при поштових пересиланнях і інтернет-торгівлі. Тобто при легалізації такої торгівлі слід сподіватися виключно на обізнаність споживача в термінах придатності, умовах транспортування та зберігання, якісних показниках, його інформованості щодо реєстрації лікарського засобу в Україні, а також готовності при перших підозрах на порушення вимог постачальником чи транспортною компанією звертатися до Держлікслужби України з відповідними заявами (скаргами). Залишається лише покладатися на достатній штат Держлікслужби, яка буде здатна оперативно спрямовувати спеціалістів на перевірку фактів порушення умов транспортування у міста та села, звідки надходитиме інформація.
  6. Навіть якщо припустити, що всі без винятку випадки й обставини будуть передбачені певними вимогами, досконально прописаними у нормативних актах, дуже сумнівним виглядає їх виконання у разі замовлення мешканцем віддаленого села однієї упаковки лікарського засобу. За таких умов йому швидше за все буде відмовлено в доставці, адже доставляти одну упаковку в село буде невигідно. Відтак легалізація дистанційної торгівлі не вирішить проблему доступності лікарських засобів для мешканців сільської місцевості.
  7. Що стосується конкурентного середовища, то легалізація інтернет-торгівлі призведе до поступового зникнення аптек як явища. При наявній тенденції до монополізації ринку утримувати штат, приміщення, обладнання не буде потреби. Остаточно ліквідуються фізичні особи — підприємці та юридичні особи, власники 1–2 аптек. Замість цього виробники та дистриб’ютори отримають можливість безпроблемного поглинання роздрібного сегменту ринку без жодних додаткових витрат. Конкуренти будуть знищені ціновим демпінгом на інтернет-майданчиках. При цьому демпінг можливий виключно з боку виробників і дистриб’юторів, а також мегамереж. А після захоплення ринку маніпулювання як цінами, так і асортиментом (виключення з пропозицій більш дешевих ліків) стає реальною загрозою доступності ліків для незахищених верств населення. Зростання цін буде компенсацією попереднього демпінгу заради знищення конкурентів. У подальшому створюватиметься непереборний бар’єр для входження на ринок роздрібної торгівлі, оскільки отримати ліцензію можливо тільки відкривши аптеку, а одна аптека не витримає конкуренції в умовах інтернет-торгівлі з боку великих гравців.
  8. Усі без винятку експерти й автори останніх законопроектів наполягають на тому, що ліки — це не просто товар… Роздрібна торгівля ліками — це комплекс заходів, що здійснює аптека як заклад охорони здоров’я. Інтернет-торгівля ліками знищує поняття закладу охорони здоров’я в принципі.

АПАУ теж проти

Прихильники унормування дистанційної торгівлі лікарськими засобами посилаються на європейський досвід, мовляв, у ЄС ліки можна замовити через інтернет та отримати, не виходячи з дому.

Натомість Володимир Руденко, директор ГС «Аптечна професійна асоціація» (АПАУ), під час круглого столу повідомив, що в більшості європейських країн справді здійснюється доставка ліків, але тих, які належать до групи ОТС та можуть реалізовуватися не лише в аптечних закладах, а й в неспеціалізованих закладах торгівлі. В Україні процес допуску препаратів на ринок відрізняється від європейської процедури отримання торгової ліцензії, у тому числі й у контексті визначення групи препарату — ОТС, Rx та BTC. Наразі в нашій країні лікарський засіб може мати рецептурний або безрецептурний статус, а на законодавчому рівні не існує такого поняття, як ОТС. До того ж у Європі діяльність інтернет-аптек контролюється відповідним органом, а в більшості країн наявний окремий реєстр таких закладів.

В. Руденко також зазначив, що нині багато питань виникає стосовно дотримання кур’єрськими службами правил перевезення ліків та дотримання холодового ланцюга. Отже, для впровадження доставки ліків необхідно внести зміни не лише в Ліцензійній умови, а й у Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та інші закони. А враховуючи той факт, що в Україні не впроваджено QR-кодування ліків, як у Європейському Союзі, і тільки починає працювати електронний рецепт, то такі зміни не на часі.

Також директор ГС «АПАУ» наголосив, що недотримання законодавства про заборону доставки ліків окремими суб’єктами господарювання не повинно спонукати до узаконення подібних дій, якщо на сьогодні така діяльність не може бути належним чином відрегульована.

Олена Приходько

Интересная информация для Вас:

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.