COVID-19: призначення інгібіторів РААС | Медичний часопис

0 70

Резюме. Надані останні результати аналізу ефектів від постійного вживання препаратів з групи інгібіторів ангіотензин-альлдостеронової системи під час пандемії COVID-19. 

Актуальність

Ренін-ангіотензин-альдостеронова система (РААС) — це серія вазоактивних пептидів, які регулюють артеріальний тиск та об’єм крові в організмі. Один із них — мембранний білок ангіотензин-перетворювальний фермент 2 (АПФ2) — каталізує перетворення ангіотензину (АТ) ІІ  в АТ І та в АТ, чим послаблює вазопресорну дію АТ ІІ. Спорідненість АПФ2 із S-глікопротеїнами зовнішньої оболонки COVID-19 та SARS-CoV викликала побоювання, що підвищення експресії АПФ2 під впливом гіпотензивних препаратів групи інгібіторів РААС, спричиняє значне підвищення ризику інфікування пацієнта під час пандемії та провокує ускладнений перебіг хвороби. Внаслідок такого припущення медійні ресурси та системи охорони здоров’я деяких країн закликали пацієнтів припинити лікування пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями препаратами групи інгібіторів РААС.

Результати

  1. Аналіз випадків ускладненого перебігу COVID-19 під час спалаху епідемії в Китаї свідчить, що артеріальна гіпертензія — найчастіше була супутнім станом у 1099 пацієнтів з ускладненим перебігом SARS-CoV. Проте 15% прогнозована поширеність ускладнення виявилася значно нижчою порівняно зі спалахами інших респіраторних інфекцій. Крім того, у всіх клінічних випадках були відсутні чіткі критерії: вік, дози і тривалість застосування препаратів. Враховуючи національні особливості, доступні статистичні дані вказують на те, що в Китаї гіпотензивні засоби постійно приймають 30–40% усіх хворих на артеріальну гіпертензію, з них 25–30% лікуються препаратами групи інгібіторів РААС.
  2. Поліпептид АПФ2 виявляється в серці, нирках та у клітинах альвеолярного епітелію легень, які одночасно є клітинами-мішенями для коронавірусу. Окремі доклінічні дослідження дозволяють робити припущення, щодо підвищення експресії АПФ2 під впливом препаратів групи інгібіторів РААС, однак експерименти на тваринах показали неоднозначність такого впливу на кількість і активність вазоактивного пептиду в різних тканинах. Дослідження на тваринах виявили, що на збільшення кількості та активність АПФ2 могли впливати окремі гіпотензивні препарати, що ймовірно зумовлювало гостру травму легень при певному вірусному навантаженні та тривалості інфекції.
  3. Достовірних даних щодо зв’язку між пригніченням каскаду РААС та активністю АПФ2 у тканинах у людей не виявлено. Навпаки, результати одного дослідження виявили відсутність зв’язку між внутрішньовенним введенням інгібіторів РААС та виробленням АГ, що робить сумнівною пряму дію препаратів цієї групи на метаболізм АГ ІІ та відповідний вплив на АПФ2. В іншому дослідженні отримані результати щодо підвищення рівня АГ в плазмі крові лише після прийому каптоприлу впродовж ≤6 міс. Під час досліджень, які вивчали активність АПФ2 у плазмі крові або в сечі пацієнтів із серцевою недостатністю (37), фібриляцією передсердь (37), аортальним стенозом (39) та ішемічною хворобою серця (40) на тлі постійного прийому інгібіторів РААС, результати були такими ж, як і у пацієнтів без лікування. Дані щодо впливу інгібіторів РААС на експресію АПФ2 в альвеолярному епітелії людини та зв’язок можливого впливу на тяжкість перебігу респіраторних інфекцій, не досліджувалися.
  4. На відміну від теоретичного припущення щодо негативного впливу інгібіторів РААС на перебіг респіраторних інфекцій, у практиці препарати цієї групи є наріжним каменем терапії після перенесеного інфаркту міокарда, а відміна цих препаратів призводить до швидкого розвитку розширеної кардіоміопатії та зменшує тривалість життя.

Висновки

Таким чином, відмова від застосування препаратів групи інгібіторів РААС пацієнтами з метою знизити вірогідність ускладненого перебігу респіраторної інфекції у зв’язку з пандемією, спричиненою COVID-19, може наразити на ще вищий ризик летального кінця.

  • Vaduganathan М., Vardeny О., Michel Т. et al. (2020) Renin–Angiotensin–Aldosterone System Inhibitors in Patients with Covid-19. New Engl. J. Med., Downloaded from nejm.org on Apr. 2, Mar. 30. DOI: 10.1056/NEJMsr2005760 (https://www.nejm.org/doi/full/10.1056/NEJMsr2005760?query=recirc_top_ribbon_article_36)

Юлія Жарікова

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.