COVID-19: лікування статинами | Медичний часопис

0 30

Резюме. Ефективність та безпека застосування статинів  під час пандемії, спричиненої агресивним штамом коронавірусу

Актуальність та результати

Зважаючи на відсутність етіотропної терапії, основною лікувальною стратегією респіраторної інфекції, викликаної агресивним штамом коронавірусу, вважають патогенетичне та симптоматичне лікування на тлі непереривного застосування підтримувальної терапії у пацієнтів із несприятливою коморбідністю. Статини — одна з найбільш ефективних та популярних груп препаратів, основний лікувальний ефект якої полягає в послідовній антисклеротичній дії внаслідок зниження рівня холестерину. Традиційно з численних плейотропних ефектів найбільша увага приділялася протизапальній та антипроліферативній дії, що сприяє покращенню стану судинного ендотелію. За переконливими результатами багатьох досліджень, які свідчать про достовірне зниження частоти серцево-судинних подій від застосування статинотерапії, висунута гіпотеза потенційно сприятливого профілактичного ефекту статинів у пацієнтів із помірним та ускладненим перебігом COVID-19 (Gorabi A.M. et al., 2020). Вчені на чолі з Шивою Джан’ялі (Ganjali S. et al., 2020) з відділення медичної біотехнології Медичної школи Університету міста Машхад, Іран, провели дослідження ефективності застосування статинів у пацієнтів з ускладненим перебігом SARS-CoV-2, результати якого опубліковані у журналі «Metabolism» (Обмін речовин).

Протизапальна дія статинів

  1. Дозазалежна стабілізація атеросклеротичних бляшок під впливом статинів сприяє зниженню частоти серцево-судинних ускладнень, що, на думку дослідників, свідчить на користь застосування статинів переважно у високих дозах.
  2. Покращення ендотеліальної функції та збереження його нормальної морфологічної структури запобігає виникненню коморбідної патології серцево-судинного генезу та знижує летальність у пацієнтів із коронавірусною інфекцією.

Противірусна дія

  1. Пригнічення синтезу холестерину зменшує потенціал взаємодії клітинної мембрани та вірусу внаслідок зниження доступності багатого на холестерин мікродомена двошарової мембрани.
  2. В умовах гіпохолестеринемії зменшується передача сигналу ras, необхідного для подальшої реплікації вірусної РНК.
  3. Результати дослідження підтвердили висунуту гіпотезу щодо імуномодулюючої дії статинів та запобігання виникненню гострого респіраторного дистрес-синдрому — головного чинника підвищення летальності у пацієнтів з ускладненим перебігом SARS-CoV-2 (Madjid M. et al., 2020).
  4. З’ясовано, що статини пригнічують транскрипційний фактор NF-kB, який опосередковано спричиняє запальні реакції, зумовлені зокрема і вірусними інфекціями (DeDiego M.L. et al., 2014). Додатково визначили підвищення рівня експресії Toll-подібного рецептора TLR-4, який відіграє ключову роль в імунних реакціях вродженого та набутого імунітету.

Васкулопротекторний ефект

  1. Пришвидшена під впливом статинів репарація ендотелію судин сприяє активації сигнальних шляхів АСЕ2 та підвищенню експресії АПФ-2 у клітинах легень. У результаті полегшуються клінічні симптоми SARS-CoV-2 та прискорюється відновлення після гострого респіраторного дистрес-синдрому.
  2. Внаслідок застосування статинів пригнічується активація каскаду згортання крові та агрегації тромбоцитів на тлі одночасного прискорення фібринолізу, що зумовлює деградацію внутрішньосудинних тромбів у пацієнтів із шоковими станами зокрема. Однак непослідовність антитромботичного ефекту знижує клінічну значущість застосування статинів для профілактики тромбоемболізму у пацієнтів із гострим респіраторним дистрес-синдромом.

Метаболічна дія

  1. Високий рівень летальності у результаті ускладненого перебігу SARS-CoV-2 у Бразилії пов’язують з епідемією ожиріння та асоційованої з ним гіперхолістерінемією. І, навпаки, нижча частота ускладненого перебігу SARS-CoV-2 та внаслідок цього — менша частота смертності об’єктивно корелює з нижчою частотою метаболічних порушень у популяції.

Висновки

Таким чином,  дослідники дійшли висновку щодо потенційної успішності ад’ювантного лікування статинами пацієнтів із помірним і тяжким перебігом коронавірусної інфекції. Однак для стандартизації лікувальних стратегій необхідні подальші рандомізовані дослідження стратифікованих груп.

  • DeDiego M.L., Nieto-Torres J.L., Regla-Nava J.A. et al. (2014) Inhibition of NF-κB-mediated inflammation in severe acute respiratory syndrome coronavirus-infected mice increases survival. J. Virol., 88: 913–924. doi: 10.1128/JVI.02576-13.
  • Ganjali S., Bianconi V., Penson P.E. et al. (2020) Commentary: Statins, COVID-19, and coronary artery disease: killing two birds with one stone. Metabolism, 113: 154375. doi: 1016/j.metabol.2020.154375
  • Gorabi A.M., Kiaie N., Pirro M. (2020) Effects of statins on the biological features of mesenchymal stem cells and therapeutic implications. Heart Fail. Rev. doi: 10.1007/s10741-020-09929-9.
  • Madjid M., Safavi-Naeini P., Solomon S.D. et al. (2020) Potential effects of coronaviruses on the cardiovascular system: a review. JAMA Cardiol., 5(7): 831–840. doi: 10.1001/jamacardio.2020.1286.

За матеріалами https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7511211/

Жарікова Юлія

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.