Часові особливості харчування та ризик цукрового діабету 2-го типу

0 12

Резюме. Досліджено можливості оптимізації часу харчування для здорового метаболізму

Режим харчування та ризик цукрового діабету 2-го типу

Нині відомо широкий спектр характеристик, які можуть визначати індивідуальний ризик розвитку цукрового діабету (ЦД) — наприклад сімейний анамнез, вік, стать і етнічна приналежність. Зазначені чинники є генетично детермінованими і, відповідно, незмінними.  Водночас існує ряд варіабельних факторів ризику, таких як маса тіла чи індекс маси тіла, окружність талії та ознаки вісцерального ожиріння, які, як відомо, позитивно корелюють із ризиком розвитку ЦД 2-го типу. Стосовно модифікованих факторів ризику, то зміну способу життя, включаючи зміни у харчуванні, визнано беззаперечною основою первинної профілактики ЦД 2-го типу.

Раніше дієтичні погляди було зосереджено на обмеженні калорійності за рахунок внесення змін у вибір продуктів харчування. Однак здатність дотримуватися дієтичних обмежень має вирішальне значення у прогнозуванні успішності та довготривалих результатів. Якщо ж людина перебуває в середовищі з необмеженим доступом до їжі протягом дня, такі обставини ускладнюють вимоги змін харчової поведінки. Це потребує нових підходів до зниження ризиків ЦД [1]. Поступово з’являється все більше даних про користь впливу на серцево-судинну систему та загальний метаболізм переривчастого, або інтервального, голодування [2, 4].

При цьому більшість досліджень зосереджено на вивченні ефектів періодичного енергетичного обмеження (голодування як обмеження загальної енергоцінності спожитої їжі два чи більше разів на тиждень) та чергування денного голодування (голодування через день). Останнім часом хронологічне харчування стає все актуальнішою сферою досліджень, оскільки вивчає взаємозв’язок між часом споживання енергії та циркадною біологією. Харчування, обмежене у часі («time‐restricted feeding») є прикладом моделі, відповідно до якої акцент впливу зміщено з постійного обмеження енергетичної цінності харчування на скорочення тривалості між першим та останнім споживанням їжі щоденно без необхідності суттєвих змін якості раціону.

Мета нового дослідження співробітників Школи біологічних наук та медицини Університету Суррея (School of Biosciences and Medicine, University of Surrey), Велика Британія, — вивчення впливу часових змін прийому їжі (більш ранній чи, навпаки, пізній) на зниження ризику розвитку ЦД 2-го типу. У тривалому спостереженні буде проаналізовано можливості обмежень впливу таких чинників ризику, як ожиріння та рівень загального холестерину, шляхом зміни часу прийому їжі протягом доби. Матеріали роботи представлено 25 грудня 2020 р. в журналі «Nutrition Bulletin»[3].

Дизайн дослідження

Харчування, обмежене в часі, — відносно новий дієтичний напрям, за якого споживання енергії обмежується встановленим інтервалом годин (зазвичай ≤12 год), що подовжує щоденний період голодування, який за природних умов триває протягом нічного періоду відпочинку. В окремих пілотних дослідженнях раніше встановлено, що обмежене в часі харчування здатне зменшувати вплив факторів ризику ЦД 2-го типу — сприяти зменшенню маси тіла, рівня ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), водночас покращуючи чутливість до інсуліну. Однак залишалося спірним питання: які інтервали протягом дня є кращими для обмежень прийому їжі?

Основна гіпотеза започаткованого нового дослідження полягає в тому, що 10 тиж щоденного обмеженого у часі харчування сприяти зниженню споживання їжі, а відповідно — і зниженню маси тіла добровольців, покращуючи при цьому профіль маркерів ризику метаболічних захворювань (ЛПНЩ та чутливість до інсуліну). Вторинна гіпотеза дослідження зосереджена на тому, що раннє обмежене в часі харчування (дозволений прийом їжі з 07:00 до 15:00) сприятиме більш вираженим метаболічним змінам порівняно з пізнім варіантом моделі (дозволений прийом їжі з 12:00 до 20:00).

У ході унікального 10-тижневого спостереження добровольці (N=51) віком 18–65 років, у яких зафіксовано підвищений, середній чи високий ризик розвитку ЦД 2-го типу, будуть розподілені на три групи. Учасникам 1-ї групи буде запропоновано дотримуватися звичного режиму добового раціону, добровольці 2-ї та 3-ї груп повинні будуть обмежувати свій час прийому їжі 8-годинним інтервалом (з 07:00 до 15:00 та від 12:00 до 20:00 — 2-га та 3-тя групи відповідно).

Учасники дослідження будуть регулярно відвідувати відділення клінічних досліджень наукового закладу з метою контролю у них артеріального тиску, показників окружності талії та стегон, а також змін у клінічних аналізах крові та сечі. Водночас фахівець-дієтолог відстежуватиме переваги та можливі зміни в харчовому виборі добровольців протягом терміну спостереження. Також буде проаналізовано вплив регламентованих змін харчової поведінки на психологічний стан людей, їх соціальні та сімейні взаємодії.

Практичний потенціал

Лікування ЦД та пов’язаних із цим захворюванням ускладнень створює суттєве навантаження на систему охорони здоров’я. Одним із напрямів вирішення цього питання може стати пошук оптимальних профілактичних заходів, які часто зумовлені вибором способу життя людини. Досліджуючи вплив обмеженого у часі харчування для зниження ризику розвитку зазначеної патології, а також можливості реалізації такого підходу в реальному житті людей, автори клінічного спостереження сподіваються зробити корисний внесок у вирішення однієї з глобальних проблем охорони здоров’я. Крім того, одночасно з оцінкою оптимального добового інтервалу для обмежень у харчуванні вперше буде досліджено вплив змін харчової поведінки людини на роботу, реальне соціальне та сімейне життя. Це дозволить зрозуміти, які перешкоди мають долати люди при адаптації до нового стилю харчування, що може впливати на їх здатність дотримуватися режиму харчування.

  1. Berthoud H.-R. (2012) The neurobiology of food intake in an obesogenic environment. Proc. Nutr. Soc., 71: 478-487. doi: 10.1017/S0029665112000602.
  2. de Cabo R., Mattson M.P. (2019) Effects of intermittent fasting on health, aging, and disease. NEJM, 381: 2541–2551. doi: 10.1056/NEJMra1905136.
  3. Lynch S., Johnston J.D., Robertson M.D. (2020) Early versus late time‐restricted feeding in adults at increased risk of developing type 2 diabetes: Is there an optimal time to eat for metabolic health? Nutr. Bull., Dec. 25. doi: 10.1111/nbu.12479.
  4. Patterson R.E., Sears D.D. (2017) Metabolic effects of intermittent fasting. Ann. Rev. Nutr., 37: 371–393. doi: 10.1146/annurev-nutr-071816-064634.

Н.О. Савельєва-Кулик,
Редакція журналу «Український медичний часопис»

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.