Безпека НПЗП: вплив на серцево-судинну систему та функцію нирок

0 10

УДК 616-035.1:611.1+616.61

Хронічний біль може викликати підвищення артеріального тиску (АТ) і частоти серцевих скорочень, активувати агрегацію тромбоцитів. При остеоартриті і хронічному болю в нижній ділянці спини значно підвищується ризик розвитку кардіоваскулярних катастроф (Каратеев А.Е., 2013; Курята А.В. и соавт., 2014; Chichasova N.V., 2015) (рис. 1).

Рис. 1. Підвищення ризику розвитку кардіоваскулярних катастроф при остеоартриті

Блокада циклооксигенази (ЦОГ)-2 в ендотелії судин призводить до порушення синтезу антитромботичних факторів і простацикліну, що підвищує ризик тромбозу (Каратеев А.Е., 2013; Курята А.В. и соавт., 2014; Chichasova N.V., 2015) (рис. 2). Блокада ЦОГ-1 асоціюється зі зменшенням синтезу простациклінів і утворення первинної сечі, підвищенням об’єму циркулюючої крові, підвищенням АТ, затримкою рідини. Це призводить до зниження ефективності антигіпертензивних препаратів, таких як інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту, блокатори рецепторів ангіотензину II, блокатори β-адренорецепторів, деякі діуретики. У групі ризику — пацієнти похилого віку з артеріальною гіпертензією (АГ), особливо при недостатньому контролі АТ, а також особи із захворюваннями нирок.

Рис. 2. Блокада ЦОГ-2 і підвищення ризику тромбозу

Помірно селективні нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) більшою мірою пригнічують ЦОГ-2 в ендотелії, але при цьому зберігають здатність трохи пригнічувати ЦОГ-1 у тромбоцитах. Вони делікатно впливають на систему гемостазу, що не дає можливості розвиватися ні тромбозам, ані кровотечам.

Мелоксикам (Моваліс®) належить до переважно селективних інгібіторів ЦОГ-2, тому має сприятливий профіль щодо серцево-­судинної безпеки. Це продемонстровано в аналізі 25 клінічних досліджень за участю >27 тис. пацієнтів, який показав, що порівняно з іншими НПЗП мелоксикам не підвищує ризик розвитку інфаркту міокарда, застійної серцевої недостатності, набряків та АГ (рис. 3). Серед пацієнтів, які застосовують мелоксикам, відносний ризик вперше виявленої АГ нижчий, ніж у диклофенаку, напроксену і піроксикаму (рис. 4). Згідно з інструкцією щодо застосування препарату, тяжка серцева недостатність і лікування періопераційного болю при коронарному шунтуванні є протипоказаннями до його призначення.

Рис. 3. Профіль серцево-судинної безпеки мелоксикаму

Рис. 4. НПЗП і вперше виявлена АГ (Jick S.S., 2000)

Нефротоксичність — друга за значущістю група небажаних ефектів, пов’язаних із застосуванням НПЗП. 15,5% всіх випадків гострого токсичного ураження нирок при застосуванні медикаментів спричинено прийомом НПЗП. Як видно з рис. 5, застосування НПЗП асоціюється з гострим тубулоінтерстиціальним нефритом, який у більшості випадків призводить до розвитку тяжкої ниркової недостатності (Zuber K., Davis J.S., 2011; Курята А.В. и соавт., 2014).

Рис. 5. Ренальні побічні ефекти НПЗП

Перший механізм нефротоксичної дії НПЗП пов’язаний із блокадою синтезу простагландину Е2 і простациклінів, звуженням судин, погіршенням ниркового кровотоку, нирковою ішемією, зниженням клубочкової фільтрації та діурезу. В результаті відбувається затримка рідини, наростають набряки, гіпернатріємія, гіперкаліємія, підвищуються рівень креатиніну в плазмі крові й АТ. Другий механізм — пряме ураження паренхіми нирок із розвитком інтерстиціального нефриту (так звана анальгезивна нефропатія). При виборі НПЗП слід надавати перевагу препаратам із найсприятливішим профілем безпеки з боку нирок. Одним із таких НПЗП є мелоксикам (Моваліс®). При нирковій недостатності легкого/середнього ступеня зниження дози препарату не потрібне, а у пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю, які перебувають на діалізі, доза препарату не повинна перевищувати 7,5 мг/добу. Тяжка ниркова недостатність без діалізу є протипоказанням до застосування препарату.

Список використаної літератури

Пройти тест

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.