Аргументи проти абсурду — дніпровським лікарям заборонили зустрічатися з медичними представниками у робочий час

0 35
Нещодавно наше видання повідомляло, що 14 вересня 2017 р. Дніпровська міська рада ухвалила наказ № 473 «Про обмеження, встановлені для медичних працівників під час здійснення ними професійної діяльності». Даним наказом міська рада, серед іншого, заборонила головним лікарям під час здійснення ними професійної діяльності спілкуватися з суб’єктами господарювання, які здійснюють виробництво або реалізацію лікарських засобів, медичних виробів, дієтичних добавок та харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання тощо, їх представниками в робочий час. Юридичний коментар щодо цього наказу раніше надав Андрій Горбатенко, адвокат, асоційований партнер ЮК «Правовий альянс». Наразі дискусія продовжується — коментар щодо ініціативи Дніпровської міської ради надав Микола Орлов, партнер ЮК «ОМП.

— Наказ Департаменту охорони здоров’я Дніпровської міської ради від 14 вересня 2017 р. № 473, безперечно, повинен турбувати виробників лікарських засобів. Поряд зі звичними для них заборонами, що давно відомі і містяться у статті 78-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», автори наказу спробували врегулювати спілкування представників фармацевтичних виробників з медичними працівниками.

Зокрема, це зроблено шляхом закріплення у внутрішніх правилах кожного лікувально-профілактичного закладу заборони спілкування працівників цих закладів з будь-якими представниками виробників та продавців лікарських засобів у робочий час. Наказ пропонує залишити лише одну форму такого спілкування — під час клінічних конференцій та переривчатих курсів.

На мою думку, такий підхід можна розглядати не як порушення законодавства України, адже фактично йдеться про право/можливість кожного лікувально-профілактичного закладу (принаймні тих, які напряму підпорядковуються Департаменту охорони здоров’я) встановлювати правила своєї роботи та відповідальність працівників за недотримання таких правил.

Власне, мова йде про складову правил внутрішнього трудового розпорядку. При цьому законодавство України не містить ані прямих заборон, ані дозволів на спілкування медичних працівників лікувально-профілактичних закладів у робочий час з представниками фармацевтичного бізнесу.

Що робити представникам фармацевтичних компаній? Добиватися скасування наказу. Можливо, спробувати запровадити правила спілкування з професіоналами сфери охорони здоров’я, адже це питання наразі є темою як для політичних спекуляцій, так і для відверто корупційних зловживань.

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

Інформаційне забезпечення у сфері обігу лікарських засобів — це важлива складова професійної діяльності лікарів. У Законі України «Про лікарські засоби» визначено, що «Держава створює умови для інформаційного забезпечення у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів в Україні». Це положення Закону має неабияке значення з огляду на те, що професія лікаря вимагає постійного навчання.

Вочевидь, процес безперервного навчання не обмежується конференціями та переривчатими курсами. Безперервне навчання — це й професійне спілкування з колегами, й пошук потрібної лікарю інформації у спеціалізованих ЗМІ, у тому числі електронних, й професійне спілкування з фармацевтичними компаніями через їх представників. Принаймні саме так процес відбувається у розвинених країнах. Відтак зрозуміло, що у робочий час лікар повинен не лише надавати медичну допомогу, а й отримувати професійну інформацію, підвищувати рівень знань тощо.

Які джерела інформації щодо лікарських засобів на сьогодні використовують лікарі? За даними дослідження компанії «COMCON Pharma Ukraine», візити медичних представників — це один з постійних каналів отримання лікарями професійної інформації, який за популярністю поступається лише довідникам лікарських засобів та спеціалізованій пресі.

Функція медичного представника — це донесення до лікаря професійної інформації щодо лікарських засобів, а також збір інформації щодо побічних реакцій та ефективності препаратів (фармаконагляд, постмаркетинговий нагляд). З огляду на це, заборона професійного спілкування лікаря та медичного представника виглядає абсурдно. Фактично це теж саме, що заборонити лікарям у робочий час користуватися інтернетом.

Не дивно, що в ЄС питанням інформаційного забезпечення професіоналів охорони здоров’я, у тому числі й через медичних представників, приділяється значна увага. Так, стаття 93 Директиви 2001/83/ЕС визначає загальні вимоги до фаху медичного представника та його функцій під час візиту до професіонала охорони здоров’я.

Враховуючи вищезазначене, заборона спілкування лікарів з медичними представниками у робочий час виглядає абсурдно та суперечить європейським підходам до інформування професіоналів охорони здоров’я щодо лікарських засобів. Крім того, законодавство України хоча й містить низку обмежень у сфері промоції лікарських засобів, але все ж таки не забороняє візити медичних представників до лікарів у робочий час. Натомість наказ Дніпровської міської ради розширює зміст статті 78 примітки 1 «Основ законодавства України про охорону здоров’я».

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

Интересная информация для Вас:

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.