Актинічний кератоз: новий підхід до лікування

0 7

Резюме. Ефективність та безпека нового біологічного препарату в лікуванні вікової патології шкіри

Актуальність

Актинічний кератоз (АК), або сенільна кератома, поширена вікова зміна шкіри, головним чинником виникнення якої вважають ураження неприкритих одягом ділянок шкіри обличчя, рук, голови, ніг внаслідок сонячного опромінення впродовж багатьох років. Вогнища АК становлять численні піднесені над шкірою та схильні до лущення ділянки шорсткої шкіри, 1–3 см в діаметрі, від рожевого до коричневого кольору [1]. До групи ризику виникнення АК відносять осіб зі світлою шкірою, русявим або рудим кольором волосся, сірим або зеленим кольором райдужки.  Крім того, підвищений ризик виникнення АК наявний у  пацієнтів із коморбідністю, яка тривалий час потребує застосування препаратів з імуносупресивною дією. Притаманне для АК повільне прогресування та схильність вогнищ залишатися в незмінному стані тривалий час зумовлює малосимптомний перебіг порушення та вихід на перший план косметичного дефекту шкіри. Однак наявна небезпека трансформації АК в базальноклітинний рак шкіри має велике соціальне значення, оскільки призводить до підвищення захворюваності та смертності в популяції. Тому вибір лікувальної стратегії АК є актуальною проблемою для медичного фахівця. Наявність фізичних, хімічних, фармакоімунних та комбінованих підходів до лікування АК підкреслює труднощі вибору оптимальної лікувальної стратегії, який залежить від поширеності та локалізації ураження, віку пацієнта, анамнестичних особливостей, коморбідності та прихильності пацієнта до лікування. Зазначене спричинило подальший пошук ефективного малоінвазивного лікування, яке базується на відкриттях молекулярної біології. Так, завдяки розвитку молекулярних методів діагностики з’ясовано роль нерегульованої активації Src-кіназ білка шкіри, яка призводить до неконтрольованого росту та низької диференціації клітин [2]. У третій фазі поточного клінічного дослідження, що проводить група вчених Центру клінічних досліджень на чолі з Андрю Бловельтом (A. Blauvelt), м. Міннесота, США, досліджувала терапевтичні можливості та безпеку препарату місцевої дії із вмістом тірбанібуліну, затвердженому Управлінням з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами (FDA, США) з метою лікування АК [3]. Механізм дії  нового препарату біологічного походження полягає в регуляції передачі сигналу в сигнальних шляхах завдяки селективному впливу на активність білкових тирозинкіназ. Тому вплив на конформаційні перетворення, що виникає в результаті  на відстані, запобігає неконтрольованим зростанням клітин зі слабкою чи відсутньою диференціацією, зокрема клітин шкіри. Результати опубліковані в «New Medical Journal of Medicine» (Медичний часопис Нової Англії).

Результати дослідження

Одночасно проведено два рандомізовані сліпі плацебо-контрольовані дослідження, до яких було залучено 702 пацієнтів з АК. У кожному дослідженні взяли участь по 351 пацієнту з сенільною кератомою площею ≤25 см2  і кількістю уражень 4–8. У двох інтервенційних групах на уражені ділянки шкіри один раз на добу 5 днів послідовно наносили мазь із тірбанібуліном. Отримані результати порівнювали з результатами контрольних груп.

  1. У першому дослідженні повне очищення ураженої шкіри впродовж 5 днів спостерігалося у 44% пацієнтів інтервенційної групи та у 5% — контрольної (95% довірчий інтервал (ДІ) 32–47, р<0,001). У другому дослідженні повну клінічну відповідь отримано у 54% пацієнтів інтервенційної групи та у 13% — контрольної (95% ДІ 31–51, р<0,001).
  2. Частка пацієнтів із частковою клінічною відповіддю була більшою в інтервенційних групах порівняно з контрольними в обох дослідженнях.
  3. Однак у повторному контролі результатів, проведеному через 1 рік, виявили рецидив патології шкіри у 47% пацієнтів інтервенційних груп, які раніше дали повну клінічну відповідь на застосування препарату.
  4. Серед побічних ефектів від застосування тірбанібуліну найчастіше виявляли еритему (91%) і лущення та утворення шкірних лусок (82%). Крім того, у 10% пацієнтів інтервенційних груп відзначався біль у місці нанесення препарату та шкірний свербіж (9% пацієнтів), які не потребували лікування.

Висновки

Таким чином, при застосуванні препарату місцевої дії з тірбанібуліном не виявлено беззаперечної переваги над традиційними методами лікування пацієнтів з АК.

Список викорисаної літератури

  1. Khanna R., Bakshi A., Amir Y. et al. (2017) Patient satisfaction and reported outcomes on the management of actinic keratosis. Clin. Cosmet. Investig. Dermatol., 10: 179 (http//doi: 10.2147/CCID.S121323).
  2. Smolinski M.P., Bu Y., Clements J. et al. (2018) Discovery of novel dual mechanism of action Src signaling and tubulin polymerization inhibitors (KX2-391 and KX2-361). J. Med. Chem., 61: 4704 (http// DOI: 10.1021/acs.jmedchem.8b00164).
  3. Blauvelt A., Kempers S., Lain E. et al. (2021) Phase 3 Trials of Tirbanibulin Ointment for Actinic Keratosis. N. Engl. J. Med., 384: 512–520
    (http://DOI: 10.1056/NEJMoa2024040).

Ю.В. Жарікова,
Редакція часопису «Український медичний часопис»

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.